Золото шефа

02.08.2011
Золото шефа

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА

Дідівські спосіб і місце збереження заробленого видавалися 53–річному кременчуцькому бізнесмену найнадійнішими. Тож на вільні кошти він купував золоті вироби і зберігав їх у серванті власної квартири — мовляв, хто туди добереться? Та одного разу замість згаданого скарбу побачив там... порожню шухлядку. При цьому замки вхідних дверей залишалися неушкодженими, слідів «хаотичного» грабунку також не було. Такого собі квартирного «барабашку» вже за кілька діб вирахували співробітники Автозаводського райвідділу міліції.

Як з’ясувалося, коли господаря не було вдома, до помешкання завітав його... колишній водій. Певно, для хоробрості 27–річний молодик узяв із собою на діло 18–річного приятеля. А оскільки перший із них раніше користувався особливою довірою шефа, то добре знав і про його звичку скуповувати золото, і про те, де воно лежить. Водій роздобув навіть дублікат ключів од помешкання шефа. А коли бізнесмен звільнив водія за крадіжку з каси підприємства півтисячі гривень, останній вирішив помститися йому за те звільнення.

Цього разу водій не розмінювався на дріб’язок: разом із молодшим приятелем вигріб iз серванта все золото — загалом на суму 90 тисяч гривень. Коштовності одразу «переплавляли» у недешеві розваги з «веселими» дівчатами. Спочатку поїхали «гуляти» до Полтави, а потім — до Києва, де винаймали квартиру. Тепер же обом доведеться «релаксувати» за ґратами та колючим дротом: масштабна крадіжка з проникненням до чужого помешкання «світить» позбавленням волі терміном від трьох до шести років.

Ще «вільніше» почували себе на одному з кременчуцьких підприємств, яке спеціалізується на виготовленні залізобетонних виробів, четверо його працівників — майстер цеху, зварювальник, стропальник та охоронник. Принаймні принцип «як красти — так КамАЗами» цей кримінальний квартет реалізовував сповна. Найнявши водія з власною вантажівкою, вони завантажували її металевими формами для залізобетону й вивозили у невідомому напрямку. Злодійські апетити неформальної «бригади», зрозуміло, постійно зростали. Якщо за першим «заїздом» вони вивезли за ворота рідного підприємства металу на 165 тисяч гривень, то через два тижні — вже на 260 тисяч.

Була й третя «ходка»: злодії вивезли металу аж на 809 тисяч гривень! Тiльки тодi керівництво підприємства забило на сполох, звернувшись до міліції. Правоохоронці здогадалися: без «своїх» тут не обійшлося. Загалом же злодійський «улов» зграї, за попередніми підрахунками міліції, сягнув понад 1,2 мільйона гривень. Щоправда, тепер така сума вкраденого у складі організованої злочинної групи може вилізти кожному «металісту» боком, себто позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

  • І нема на то РАДИ

    Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>

  • Вижити за лінією фронту

    Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>

  • Школа войовнича

    Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>

  • ЗалізоБЕТОНні докази

    Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>

  • Шукайте жінку

    Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>

  • Пані невДАЧА

    Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>