1 червня в Україні відзначали День захисту дітей. На жаль, сьогодні ми частіше змушені говорити про проблеми маленьких українців, ніж про те, що могло б зробити перший день літа справжнім святом для малечі. Найгірше, як завжди, почуваються найменш захищені. Зокрема родини з дітьми-інвалідами, яким сьогодні держава не гарантує нормальний рівень життя. Тим більш актуальним є досвід, який може допомогти дітям з особливими потребами. Про це — наша розмова з головою правління Харківського обласного благодійного фонду «Сподіванка» Юлією Бекетовою. Цей фонд уже впродовж 5 років опікується проблемами дітей з фізичними та психічними вадами і розпочинає новий значний проект, спрямований на допомогу родинам Харківської області, де є такі діти.

Шукати «домашній персонал» можна будь-де: серед родичів і знайомих, за оголошеннями на дошках, стовпах чи у рекламних виданнях. Будь-який варіант має і «плюси», і «мінуси». Якщо удасться вмовити доглядати за дитиною дідуся, бабусю чи тітку, то такій «няні» можна стовідсотково довіряти, вона наглядатиме за дитиною майже з батьківською любов'ю (все ж таки рідна кров). Але, як правило, дорослі та досвідчені близькі віддразу ж починають повчати, «як жити». Крім того, відносини «роботодавець — найманий робітник» також можуть дати тріщину в родинному кораблі. Якщо серед ваших сусідів чи знайомих хтось погодився спробувати професію няні чи няня, то неприємності можуть бути і з ними. Приміром, надто говіркі знайомі можуть виносити на загальне обговорення ваші сімейни таємниці, про які базікатиме дитя.