Данія анонсувала пакет військової допомоги Україні на €750 млн
До пакету входить додаткове фінансування на майбутню передачу Україні літаків F-16, ППО, технічне обслуговування артустановок, снаряди і протитанкові міни. >>
Днями американська компанія «Дельта», яка вже навіть почала продавати квитки на цей рейс, таки відмовилася відновити польоти до Києва. Трохи раніше остаточне рішення зруйнувати повітряний місток до України — напередодні гарячої літньої пори — оголосила скандинавська «САС». Розширюють мережу польотів із великих міст нашої держави тільки вітчизняні перевізники, яких вважають афільованими з високими державними чиновниками і які дивують європейських пасажирів космічними тарифами за більш ніж пересічний сервіс. Зарубіжні компанії намагаються зайняти привабливу нішу, але, наблизившись до посадкової смуги, терміново беруть штурвал на себе.
Нові охочі літати до Києва вишикувалися у ряд: «Ямал Ейрвейс» — до Тюмені, «ДонАвіа» — в Ростов–на–Дону, «Якутія Ейр» — в Краснодар, італійський бюджетник «Вінд Джет» до Ріміні, турецький лоукост «Пегасус», який нині літає з другорядного стамбульського аеропорту «Сабіха» до Харкова, планує переорієнтуватися на українську столицю. З вересня в Україні має з’явитися ще один арабський бюджетний перевізник — «Флай Дубай», що здійснюватиме рейси до однойменного емірату.
Кому з них удасться продертися крізь вороже налаштованих до «зайд» українських чиновників, покаже час. Експерти так само скептично оцінюють шанси більшості з них втриматися на українському ринку — і, відповідно, збити ціни на авіаквитки. І не тому, що ринок у нас малоємкий, а з іншої, доволі прозаїчної, причини — іноземці заважають отримувати надприбутки повітряним українським «аксакалам». Скажімо, на рівні ідеї залишаються поки що пропозиції літати до Києва, якi озвучили словацька «Данаб Вінгс», британська «Ізі Джет», суперлоукост «Райанейр», який довозить, скажімо, з Португалії до північної Німеччини за 6 євро, і навіть російська «Авіанова» — незважаючи на всі декларовані нинішнім урядом процеси міждержавного зближення.
Проблеми допуску на наш ринок дешевих компаній існували завжди, але особливо загострилися вони після продажу пакету акцій компанії МАУ. Нардеп Юрій Кармазін висловив свою версію подій: одним iз бенефіціарів Міжнародних авіаліній став перший віце–прем’єр Борис Колесніков. Сам високопоставлений чиновник, до речі, не спростував заяву депутата. Проте після скандального продажу позиція пана Колеснікова, який за своїми посадовими обов’язками відповідає за розвиток авіаперевезень, різко змінилася. Якщо раніше він обіцяв приєднатися до «Відкритого неба» (договір, який дасть можливiсть зарубіжним перевізникам працювати в Україні без додаткових дозволів), то нещодавно став її рішучим противником. Зрозуміти це неважко: прихід конкурентів різко зменшить заробітки практично безальтернативного на деяких напрямках «вітчизняного виробника».
«УМ» уже писала про схеми, якими влада фактично видавлює з України чужі, а особливо бюджетні, авіакомпанії. Тим самим позбавляючи конкуренції єдиного поки що повноцінного лоукостера — компанію «Візз Ейр». Як наслідок — угорсько–український перевізник, на деяких маршрутах отримавши статус безальтернативного, нині піднімає вартість своїх послуг. А нещодавно вдвічі збільшив збір за бронювання: ніби дрібниця, а неприємно...
Ніби у відповідь на нашу публікацію Борис Колесніков виправдовувальним тоном заявив: «Україна готова підписати будь–які комерційні угоди з лоукостерами. Проте за останні чотири місяці ми не отримали жодної пропозиції на відкриття маршрутів». І додав: єдиною перешкодою на шляху до того, аби українець міг дістатися до західноєвропейських міст за ті самі гроші, що й поляк, є візовий режим. А отже, мовляв, хочете літати, скасовуйте візи! Аналітики ж стверджують протилежне. Мовляв, пана Колеснікова могли би звинуватити у неправді топ–менеджери ну дуже багатьох лоукостів — якби не хотіли псувати стосунки з владою і не сподівалися різними шляхами все–таки домогтися омріяного дозволу на польоти до України. Частково перелік компаній, які «не подавали документи», ми вже тут навели.
Ланкою у ланцюжку, який має витіснити надто вже дешевих перевізників, експерти вважають призначення нового очільника аеропорту «Бориспіль». Одіозного директора Бориса Шахсуварова, який хоча б працював у авіаційній сфері, поміняли на колишнього директора фірми, що займалася будівництвом, гуртовим бізнесом і туризмом. Натомість нового керівника найбільшого в державі аеропорту вважають особисто зобов’язаним... Борису Колеснікову. «З одного боку, це дозволить безпосередньо контролювати фінансові потоки, що надходять до «Борисполя»: у тому числі й тіньові. А з іншого — дозволить у будь–яку мить попросити «на вихід» компанію, яка надто «заривається», пропонуючи пасажирам надто низькі ціни, — пояснює «УМ» експерт iз ринку авіаперевезень. — Скажімо, так, як нещодавно вчинили з «Візз Ейром». Вони ж пішли не за власним бажанням». Нагадаємо, що з кінця березня ця авіакомпанія перейшла з «Борисполя» у практично непристосоване для такого потоку пасажирів летовище «Жуляни».
До пакету входить додаткове фінансування на майбутню передачу Україні літаків F-16, ППО, технічне обслуговування артустановок, снаряди і протитанкові міни. >>
Міністерство оборони України впродовж минулого тижня допустило до експлуатації в армії ще 18 зразків озброєння та військової техніки. >>
Москва та Анкара використовують лазівку в санкціях, завдяки якій Туреччина маскує російську нафту під власну та експортує її до ЄС, приносячи рф мільярдні прибутки. >>
У Києві Державний секретар США Ентоні Блінкен оголосив, що США нададуть додаткові 2 млрд доларів у вигляді внеску до новоствореного фонду, метою якого буде розвиток українського оборонно-промислового комплексу та фінансування закупівлі зброї. >>
Франція та Нідерланди пропонують керівним оранам Євросоюзу запроваджувати санкції проти будь-яких фінансових установ у світі, які допомагають російським військовим оплачувати товари або технології для виробництва зброї. >>
Сучасна війна все більше набирає характеру війни безпілотників — як розвідувальних, що забезпечують контроль за противником 24/7, так і FPV-дронів-камікадзе з різною дальністю враження: літаючих дронів, надводних та підводних камікадзе. >>