Докази i сумнiви

      У процесі «Сполучені Штати проти Павла Лазаренка» дуже скоро зазвучать фінальні акорди. Його безпосередні учасники, і, зокрема, адвокат колишнього українського прем'єра Денієл Горовітц, вважають, що завіса над цим дійством впаде десь наприкінці цього тижня. «Присяжні тепер слухають заключні аргументи» — наводить слова Горовітца «Українська правда». І додає, що захисник Лазаренка розраховує на виправдальний вирок суду та сподівається, що «до п'ятниці підсудного буде визнано невинним». Бачення майбутнього вироку Горовітцем збігається з тими висновками, яких дійшов його колега Андрій Федур (до адвокатської когорти Павла Івановича Федур, щоправда, не має жодного стосунку, проте він, як уже згадувала «Україна молода», не так давно допитувався на процесі як свідок сторони захисту). Для «УМ» Федур є ще й свідком того, як, власне, відбуваються судові слухання у справі Лазаренка — слухання, про які ми знаємо і багато, і мало водночас.

      — У кількох словах: що собою представляє американський суд?

      — Це справді суд. Там чудова судова зала, де суддя майже як представник Господа Бога на високому постаменті сидить, і всі перед ним... Праворуч — трибуна, за якою стоїть свідок. Він так само розташований, як суддя — обличчям до сторони захисту, обвинувачення і до зали. Нижче від суддівського крісла трибуна з присяжними. Зали добре обладнані, добре технічно оснащені. Це все людей організовує, вони розуміють, де вони знаходяться. Немає отих жахливих кліток, як у нас — адже людина у суді ще тільки звинувачується, тож вона сидить поруч зі своїм адвокатом за столом і має можливість нормально працювати. І навіть коли людина під вартою, кліток все одно немає. Навіщо? Охорони і так достатньо, а крім психологічного тиску, ці клітки ніякої функції не виконують...

      — Це все зовнішній антураж, а по суті?

      — Відмінності у відправленні правосуддя, звісно, є. І нам не завадило б дещо запозичити.

      Приміром, там судове слідство ведеться самим судом, і нема отих багаторічних розслідувань прокуратури. Справа в американському суді слухається у два етапи — є підготовча стадія, і є власне судові слухання, які проходять дуже швидко, як це справа Лазаренка i засвідчила. Коли там допит свідків відбувається, то ніхто нікого не питає, де свідок народився, де хрестився, і що він з такого-то приводу думає... У нас інститут свідків побудований на їхньому суб'єктивному сприйнятті події. У американців до уваги беруться тільки прямі свідчення, тобто свідчення, які може дати людина, котра сама у чомусь брала безпосередню участь, а не чула про подію від третьої особи. Якщо свідок говорить зовсім не про те, про що його запитували, суддя просто дає команду викреслити це з протоколу. Іще одна дуже важлива відмінність: у нас суддя ставить масу запитань свідкам, там же нічого подібного суддя собі не дозволяє, бо який же він тоді незалежний суддя? Ставлячи питання, він тим самим починає збирати докази або на користь обвинувачення, або на користь захисту.

      — І отже, ви були свідком захисту...

      — Так, як адвокат покійного Миколи Агафонова. До мене була низка запитань. Я давав свідчення стосовно того, що стосується діяльності агрофірми «Наукова» і діяльності Миколи Агафонова. Відправляючись на суд, я не знав суті запитань і був дуже здивований тим, що у США є якийсь епізод, пов'язаний з Агафоновим. Потім все стало ясно — обвинувачення по Лазаренку там грунтується на тих матеріалах, які передавала американцям наша Генеральна прокуратура. Свого часу Михайло Потебенько як тодішній Генпрокурор хвалився тим, що серед тих матеріалів, які передані американській стороні, 98 відсотків — це напрацювання Генеральної прокуратури України. Цікаво, як би він зараз прокоментував ці відсотки... Наразі, як уже говорилося, у справі Лазаренка залишились два епізоди — епізод, пов'язаний з Кириченком та те, що стосується Агафонова. Можу зазначити щодо «Наукової»: там не було ніяких протиправних дій ані з боку Агафонова, ані з боку Лазаренка. Тому особисто у мене немає сумніву, що Лазаренко цю справу виграє. Десь за тиждень судовий розгляд справи закінчиться, а потім присяжні визначатимуться з тим, винний чи не винний підсудний. Виходячи з цього, суд винесе свій вердикт.

      — А що це означає: залишились два епізоди обвинувачення? Хіба суд в Америці виносить ухвалу окремо по кожному пункту обвинувачення?

      — Коли в американському суді йде судове слідство, то прокуратура формулює, у чому вона обвинувачує, наприклад, того ж таки Лазаренка, перераховує це по пунктах. Це все робиться на підготовчих, організаційних засіданнях. Коли прокуратура закінчує своє представлення, закінчує (вже безпосередньо у суді) виклик своїх свідків, то за процедурою сторона захисту має право подати клопотання про закриття справи повністю чи частково. Це якщо очевидно, що певні обвинувачення є безперспективними, тож їх немає потреби далі досліджувати, коли очевидно, що там нічого немає, нуль... Адвокати Лазаренка успішно скористалися можливістю подати таке клопотання, і суд майже усі обвинувачення зняв. А від деяких з них ще раніше американська прокуратура сама відмовилась.

      — І як при цьому американське обвинувачення почувалося?

      — Воно стало жертвою того, що отримало від нас. І тому почувалося досить погано. Крім величезної ганьби для нашої держави, українська прокуратура нічого в цей процес не привнесла. В американському суді досліджуються справжні докази, а не те сміття, яке у наших судах прокуратура роками мусує.

      — А ви особисто чули свiдчення хоча б одного свідка з боку обвинувачення?

      — Ні. За процедурою там спочатку виступають свідки обвинувачення, а потім свідки захисту. А з того, що я чув, можу зробити висновок, що зі сторони обвинувачення не знайшлося хоч якогось вагомого свідка, який свідчив би проти Лазаренка. Так, були свідки, заявлені обвинуваченням. Але водночас їх не можна назвати свідками, які дійсно Лазаренка обвинувачували. Навіть той же таки Кириченко...

      На підтвердження сказаного Федуром можна додати ще й слова Денієля Горовітца, який офіційно підтвердив, що більшість із висунутих проти Лазаренка звинувачень уже скасовано та й ті, що залишилися, це — «дрібниці». Раніше деякі джерела, зокрема, газета «Волл Стріт Джорнал», писала, що в найгіршому випадку Лазаренко може отримати п'ять років, які він і так уже відсидів. На запитання, чи збирається екс-Прем'єр повернутися в Україну, Горовітц згадав про легендарного боса нью-йоркської мафії Джона Готтi. «Коли б ви були ворогом номер один Джона Готтi, чи ви б їхали в Нью-Йорк?», — запитав він. I додав до цього, що, правда, Джона Готтi уже немає серед живих і що в Україні при владі наразі залишилися лічені опоненти Лазаренка, пише «Українська правда».

      Лазаренко має намір повернутися в Україну, зазначив Андрій Федур. Питання його безпеки, однак, лишається відкритим. І все ж екс-Прем'єр готовий ступити на українську землю, каже Федур. Якщо вірити прогнозам про можливе виправдання Павла Лазаренка каліфорнійським судом, то i його серйозність намірів щодо повернення на батьківщину так само буде скоро перевірена. Чекати розв'язки інтриги залишилося вже недовго.