Греко–католики форсували Дніпро

29.03.2011
Греко–католики форсували Дніпро

Інтронізація патріарха Святослава у соборі Воскресіння Христового. (Фото Рейтер.)

Уперше церемонія інтронізації нового патріарха Української греко–католицької церкви пройшла на Лівобережжі України. Храм Воскресіння Христового, задуманий як патріарший, греко–католики зводили на київському Лівому березі майже десятиліття. УГКЦ таким чином хотіла продемонструвати, що вона не є «церквою західняків», а простирає свій вплив на всю країну. Молодий патріарх Святослав, перша церемонія такого масштабу в щойно зведеному соборі, залишки риштувань, будівельні паркани як тло для врочистих червоно–золотих риз, — усе це мимоволі вкладається в метафору оновлення, прогресу, просування УГКЦ. «Таке судження, що ми — церква регіональна, вже абсолютно не відповідає дійсності. Ми сьогодні церква глобальна. Ми існуємо далеко за межами Галичини. Не тільки на схід, але також на північ та південь», — підтвердив журналістам після своєї «інавгурації» новий глава греко–католиків.

Ще в п’ятницю, за повідомленням департаменту інформації УГКЦ, Блаженнійший Любомир (Гузар) передав своєму наступникові символи Верховного Єпископату — енкольпіон (медальйон з образом Ісуса), панагію та хрест, у яких він упродовж десятиліття служив літургії. А в неділю почалася основна частина церемонії: процесія на чолі з 350 священиками з усіх єпархій та екзархатів України рушила від церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці до собору Воскресіння Христового. Величний храм не міг вмістити всіх вірних, які прийшли вітати главу УГКЦ, тож люди заходили, виходили, на їхнє місце ставали інші. Урочистості тривали понад три години.

У юрбі мирян були й екс–Президент Віктор Ющенко з дружиною Катериною, голова «Нашої України» Валентин Наливайченко, письменник Василь Шкляр, греко–католик Арсеній Яценюк з дружиною Терезою. А газета «Комментарии» помітила й посла США в Україні Джона Тефта. Наприкінці свята вітати предстоятеля УГКЦ приїхав і голова УПЦ Київського патріархату Філарет з букетом білих троянд. (Відзначимо, що патріарх Святослав заявив про те, що УГКЦ «намагатиметься простягнути руку всім іншим православним церквам, які існують в Україні», а разом з тим «основними братами православними» назвав саме Київський патріархат).

Від «греко–католиків Януковича» прикластися до руки новообраного патріарха прибули Ганна Герман та — як приватна особа — нова прес–секретар глави держави Дарка Чепак. Ганна Герман привезла епістолярне вітання від Президента України. Це, слід гадати, така собі дипломатична компенсація за те, що цьогоріч у президентське привітання українців iз Різдвом Христовим хтось забув вписати греко–католиків.

  • Повернення церкви

    До останнього — не вірилося. Не сподівалося, що люди, які десятиліття не ходили до старої церкви, прийдуть до нової. Але сталося. У день першої служби Божої (цьогоріч на Трійцю) в новозбудованій Свято-Покровській церкві в селі Літки, що на Київщині, ледь умістилися всі охочі. А церква велика, ошатна. >>

  • Пристрасті навколо храмів

    На День Конституції їхав у своє рідне село Куликів, аби у тамтешньому храмі на сороковий день віддати належне пам’яті свого родича Василя. По дорозі з Кременця згадував дні нашого спілкування... Водночас не міг позбутися невдоволення, що мушу переступити поріг церкви Московського патріархату. >>

  • Речники кривавого «миру»

    Інцидент 8 травня («УМ» про нього вже писала), коли три найвищі чини УПЦ Московського патріархату«вшанували сидінням» захисників своєї і їхньої Батьківщини (серед яких половина загиблі) — спричинив хвилю шокового здивування і обурення. >>

  • Таємний фронт

    Щодня ми бачимо реальні воєнні дії, які здійснює Росія проти України — обстріли «Градами», артилерійську зачистку мирних населених пунктів. Ми знаємо про «гуманітарну допомогу» з Росії, неспростовні факти постачання Кремлем на Донбас військової техніки та боєприпасів. Як даність уже сприймається інформація про регулярні російські війська на окупованих територіях. >>

  • Скарбниця мощей

    Якби не повість Івана Франка «Борислав сміється», включена до шкільної програми, навряд чи багато пересічних українців дізналися б про невелике місто нафтовиків на Львівщині, де нині мешкає 35 тисяч осіб. Хоча насправді це — особливий населений пункт, єдиний у світі, побудований на промисловому нафтогазовому та озокеритному родовищах із численними джерелами мінеральних і лікувальних вод. >>

  • Після Пасхи — до єднання

    Цього року Великдень відзначали в один день усі християни. А всі православні церкви України, судячи з усього, ще й ідейно «майже разом». Адже Україна стоїть на порозі очікуваного, вимріяного і такого потрібного акту — об’єднання православних церков у єдину помісну Українську церкву. >>