Студенти готують виставку. (Фото автора.)
Музей Варшавського університету не пам'ятає виставки, яка привернула б до себе таку увагу в польській столиці, зокрема дипломатичного корпусу, як та, яку недавно спільно організували університетська кафедра україністики та Студентське українознавче товариство. Йдеться про виставку, присвячену 70-річчю Голодомору в Україні. В основі експозиції — комплект плакатів «Забуттю не підлягає», створений київським «Меморіалом».
Ідучи назустріч студентській ініціативі, ректорат надав для виставки найпрестижніше виставкове приміщення столичного університету — у Казимирівському палаці. Кожному, хто переступає поріг палацу, у вічі відразу впадає написана на великому полотнищі цифра — 7000000. «Пам'яті семи мільйонів жертв Великого Голоду в Україні 1932—1933 років», — виведено на плакаті, встановленому в центрі виставкової композиції. Цю присвяту обрамлює символічний вінець із колючого дроту. З-під нього, мов своєрідний хліб для парастасу за померлих, пробиваються п'ять житніх колосків.
Фотографії з часів трьох українських голодоморів, вражаючі кадри документальної кінохроніки про колективізацію, жіноча шлюбна сорочка з підкошеного голодом слобожанського села, яка широченними гаптованими рукавами, немов крильми, обіймає чорну «Книгу народної пам'яті», добірка газет із різних країн світу з публікаціями про голод — усе це закарбувалося у пам'яті кількох тисяч відвідувачів Казимирівського палацу, переважно студентів.
Відкриваючи виставку, ректор університету Пьотр Венглєнський подякував найбільшій щодо кількості студентів поза межами України україністичній кафедрі — варшавській — за поширення серед польського суспільства об'єктивних знань про історію українського народу. Віддати шану пам'яті померлим від голоду українцям прибули посли України, Канади, Австрії та Бельгії, представники міністерств культури та закордонних справ Польщі.
«Виставка шокуюче важлива й потрібна, зокрема й для самих українців, щоб у власних музеях та підручниках присвятили Великому Голоду належну увагу», — записав у книзі відгуків Здзіслав Найдер, відомий польський інтелектуал, багаторічний керівник польської редакції радіо «Вільна Європа».
«Вражаюча виставка, — залишив у тій же книзі запис один зі студентів. — Я знав про голод в Україні, та щойно тепер усвідомив собі розмір злочину». «Про це досі замало знаємо, — вторить йому студентка Міклашевська, — невідомо чому (а може, відомо?). Завдяки таким ініціативам правда нарешті «проб'ється» до свідомості поляків». «Жертвам — шана, катам — зневага», — вписав до книги інший відвідувач. «Це кожен повинен побачити!» — читаємо своєрідне резюме на останній сторінці книги відгуків, залишене польським студентом.
Залишається додати, що відкриття виставки у Варшаві збіглося з днем, коли у Києві ховали Джеймса Мейса — американця, котрий упродовж багатьох років досліджував трагедію Голодомору. «Нехай же ця виставка буде нашим символічним вінком на могилу цієї феноменальної людини», — вирішили, почувши сумну вістку від посла України Ігоря Харченка, варшавські студенти-українознавці.
Ростислав КРАМАР.
З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>
Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>
Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>
У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>
Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>
До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>
