«Стережіться 20 березня»

Офіційні синоптики, як відомо, далеко забігати вперед не люблять — зазвичай передбачають погоду на три наступні доби. Дніпропетровець Валерій Некрасов уже понад десять років доводить, що погоду можна прогнозувати, забігаючи вперед навіть на століття. Як переконує Валерій Іванович, у цьому допомагають розроблені ним математичні моделі. Тоді ж як метеорологи можуть лише узагальнювати фактичні результати і «чекати з моря погоди». Але Некрасов — не метеоролог. Передбачати погоду — це його хобі. За великим рахунком, його, інженера Дніпропетровського державного конструкторського бюро «Південне», де проектують ракетоносії і супутники для багатьох країн, можна вважати «людиною–оркестром», бо різних захоплень має чимало — займається i астрологією, й хіромантією, й садівництвом, і виноградарством, і полюванням... Проте розробка теорії енергозбереження людського організму, так званої сонячно–місячної амплітуди і календаря несприятливих умов, є для нього головним захопленням. Недарма ж Некрасова називають дніпропетровським Нострадамусом.

Колись у Бургундії навіть вино замерзло

— Валерію Івановичу, на чому базується розроблений вами метод прогнозу погоди?

— Насамперед на тому, що, опираючись на історичні першоджерела, я відстежую картину впливу на Землю інших планет. У цьому контексті я зібрав велику кількість цікавих даних. Наприклад, у літописах згадується про те, що взимку 401 і 801 років «затверділи хвилі» Чорного моря, а в 859 році Адріатичне море настільки замерзло, що до Венеції можна було дістатися пішки. Це явище повторилося через 850 років. Замерзли річки По і Рона, на яких ніколи не припинялося судноплавство, холоди дістали турецьке узбережжя і навіть Африку, де кригою покрилося пониззя Нілу.

У середині ХV століття небувалі морози охопили Європу. Навіть вино у підвалах Бургундії замерзло і його продавали шматками на вагу. А в Парижі на вулицях можна було побачити замерзлих людей. Як відзначають літописці, сніг там лежав навіть у травні і серпні.

А в IX—X століттях льодовики Гренландії розтанули настільки, що вікінги створили там процвітаючі колонії. До речі, і острів дістав свою нинішню назву саме за свої зелені пасовища. Цікаво, чи не правда? Саме в ті часи у Норвегії та Англії повсюдно вирощували «сонячні ягоди» — виноград, а французи скаржилися на те, що тамтешні винороби збивають ціни на європейських ринках.

— Але ж нині тільки й говорять про глобальне потепління на нашій планеті. Та й природні катаклізми все більше дошкуляють — небувалі пожежі у Росії, повені в Європі, Австралії, Західній Україні... Що нам очікувати далі?

— Треба насамперед зважувати на циклічність природних явищ. Виходячи з історичних даних, приклад яких наведено вище, я склав графік сонячної активності залежно від «вікового» циклу. І за ним всі природні катаклізми можна передбачити.

Активність Сонця, вважається, підкоряється 11–, 33–, 300–, 600– і 50000–річному циклам.

— А що таке «віковий» цикл?

— «Віковий» цикл налічує 90 років, а всередині його перебуває 33–річний цикл зі своїми мінімумом і максимумом сонячної активності. Це знову ж визначаємо на підставі історичних даних. Приміром, літо 1124 року у Європі було без єдиного дощу. Саме в цей час випромінювання Сонця було настільки активним і потужним, що темні плями на ньому можна було розрізнити неозброєним оком. Такий період, максимум потепління, випадає між 1100 і 1250 роками. А Руську рівнину сильна посуха з холодними зимами вражає тричі за століття. Тому не можна говорити, що клімат на нашій планеті змінюється у бік потепління чи навпаки — він просто зазнає чергових коливань тривалістю 600 років.

Місяць — це відбиток Сонця

— Розроблена вами теорія визначає залежність нашого життя від сонячно–місячної амплітуди. Чи можна говорити про взаємозв’язок між цими світилами?

— Сонце світить вже 5 мільярдів років і саме завдяки йому зародилося життя на Землі. З іншого боку, вчені вже давно довели, що все живе, у тому числі й природні явища, розвивається за місячним календарем. Але місячні процеси не можна розглядати ізольовано від впливу Сонця.

Відстань від Землі до Сонця настільки величезна, що до нас потрапляє тільки одна двомільярдна частка величезного потоку світла й енергії. Але це не так уже й мало. Для того, щоб щороку на Землі виростало близько 200 мільярдів кілограмів рослинної маси, достатньо лише 0,1 відсотка всієї сонячної енергії.

Місяць є всього–на–всього відбитком денного світила, налаштованим на сонячну активність. І при накладенні максимуму сонячної активності на відповідну фазу Місяця людський організм переживає величезний стрес і перевантаження. До того ж негативно впливають на нер­вову систему людини електромагнітні поля.

— Визначаєте критичні дні, саме базуючись на цьому?

— Так. Саме в ці періоди «накладення» різко падає життєвий тонус, не виключені раптові загальмованості свідомості, які часто неможливо пояснити. Саме на критичні дні припадають більшість аварій і катастроф, пов’язаних iз людським фактором.

— До речі, найбільша за всю історію незалежної України транспортна аварія у Марганці, коли маршрутний мікроавтобус на залізничному переїзді потрапив під локомотив, що позначилося 46 жертвами, пояснюється теж чимось незбагненним — досвідчений водій раптом поїхав, незважаючи на заборонний сигнал світлофора. Може, пояснення цього слід шукати в критичних днях?

— Ця аварія сталася 12 жовтня минулого року. Мій несприятливий прогноз стосувався 7 жовтня. Але я б не став говорити про його неточність чи помилковість — виходячи з того, що календар критичних днів допускає можливі відхилення і, так би мовити, пролонгованість сонячно–місячної амплітуди.

Загалом же минулий рік видався досить важким. 29 критичних днів, у тім числі, 3 — особливої небезпеки, — це зовсім не мало.

«Приємна» новина на тлі катаклізмів

— А що ж готує нам рік нинішній?

— Несприятливих дат ще більше — 38. Але не засмучуйтеся, бо є новина й «приємна»: особливої небезпеки у 2011 році слід очікувати тільки одного дня — 20 березня.

— Політичні катаклізми в арабських країнах на півночі Африки, як вважають деякі аналітики, можуть перекинутися й на Україну. Чи можна знайти якусь відповідь на цю тему, спираючись на ваш метод?

— Я можу стверджувати тільки одне. Впродовж нинішнього року спостерігатимуться досить потужні спалахи на Сонці, що на Землі позначиться магнітними бурями, підвищенням радіаційного фону, раптовими перепадами тиску. На такому тлі ніскільки не виключені й епідемії, і серйозні політичні протистояння.

— А з погодою чого очікувати? Принаймні у найближчому місяці — березні?

— У мене є прогноз погоди, розписаний на кожен день нинішнього року. Якщо ж брати березень, то тут розклади такі: 1—2 — похмуро, сніг, холодний вітер, 3—6 — мокрий сніг, сильний холодний вітер, 7—10 — слабкий холодний дощ, 11—13 — похмуро, холодний дощ, 14—17 — посилення холодних опадів, 18—20 — заморозки, волого, сильний вітер, 21—23 — похмуро,туман, волого, холодно, 24—27 — зменшення опадів, холодний вітер, 28—31 — опади, холодно, вітряно.

Загалом же, як бачимо, березень буде похмурим, з опадами понад норму (навіть доводиться говорити про катаклізми) у вигляді снігу, мокрого снігу, холодного дощу.

Якщо ж говорити про весь 2011 рік, то справжнє літо почнеться вже у травні. Як і торік, воно буде спекотним і сухим, а справжніх холодів слід очікувати тільки у листопаді.