Геннадій Москаль: Мабуть, якийсь «благодійник» уже й вертоліт МВС подарував!

10.09.2010
Геннадій Москаль: Мабуть, якийсь «благодійник» уже й вертоліт МВС подарував!

Народний депутат від «НУНС» Геннадій Москаль в опозиційному уряді БЮТ є міністром внутрішніх справ. Відтак саме він виступає головним опонентом нині чинного керманича МВС Анатолія Могильова. В опозицiонера з «Народної самооборони» з ним давнi «стосунки» ще з часів кримської служби — обидва по черзі очолювали міліцейський главк автономії. З паном Москалем, який, незважаючи на генеральські погони, відомий своїм почуттям гумору, ми говоримо про його останні викриття в діяльності нового керівництва МВС, а також про плани «Народної самооборони».

 

Де ДАІ півмільйона «наколядувало»

— Геннадію Геннадійовичу, на цьому тижні ви вкотре направили Генпрокурору запит із пакетом документів, де наводите усю схему придбання «Кадиллака» для МВС, яку вважаєте корупційною. Чи вірите, що ГПУ нарешті відреагує?

— А як тут не відреагувати? Там і першокурснику юридичного факультету усе зрозуміло. Найбільш шокує, що за «Кадиллак» співробітник ДАІ Глушков платив готівкою! Де облуправління ДАІ Київщини, яке, згідно з документами, є покупцем, «наколядувало» півмільйона гривень! В якій країні бачено, щоб міліція приходила в магазин «Круті тачки» із мішком грошей?! Де їх вчили купувати авто навіть не за паспортом, а за міліцейським посвідченням! Тому прокуратурі варто спитати в Глушкова та його керівників: звідки гроші? Готівці надали перевагу, бо якби здійснили переказ, рух коштів не оминув би Держказначейство, яке не пропустило б придбання авто без тендеру. Бо за рогом можуть бути й дешевші «круті тачки». До речі, облуправління Держказначейства досі не може відповісти на мій запит щодо «Кадиллака».

Уряд Азарова заборонив купувати дорогі авто, й Могильов як член Кабміну за це рішення голосував. Тому з’являються байки про благодійність. От міністр юстиції Лавринович повівся гідно: одразу відреагував і змусив підлеглого повернути дороге авто, а міністр МВС Могильов, навпаки, придумує щось нове щодня, розповідає про прозорість та боротьбу з корупцією. Вже навіть профільний комітет ВР, в якому чимало «регіоналів» і «тушок», бажає запросити керівництво МВС, Генпрокуратури, Держказначейство та пресу і відкрито з’ясувати походження цього представницького джипу. Але чи відреагує Генпрокуратура нарешті на мій запит, я не знаю.

— Міністр Могильов наполягає, що це таки благодійність, а фірма не хотіла зайвої «популярності», тому й оформила дарунок на свого водія...

— Жодною благодійністю тут не пахне. Фізична особа не може щось подарувати міліції — це заборонено законом. Тим більше, що такі кошти мали б задекларувати, щоб знати, звідки гроші в благодійника: знайшов, вкрав чи брат iз тюрми прислав? Я перевірив благодійника Руденка — він жодного відношення до цього не має, з рахунку чітко видно, хто покупець. Та й подарувати можна лише те, що тобі належить. От якби я прийшов до вашої редакції як благодійник і подарував би комусь службове авто, як би це виглядало? Чи це не є подвійна мораль, за якою нині живе міліція під керівництвом Могильова? Тому Генпрокуратура має хоча б подивитися на зовнішній вигляд того благодійника. Хто має «Кадиллаки», той і виглядає відповідно, а той, хто на лавці спить, не носить костюми від «Бріоні». Це я умовно кажу, без персоналій.

Різниця між детективом про «Кадиллак» та шоу «Міняю жінку»

— Щодо благодійника як фізичної особи. Міністр Могильов закидає вам, що ви свого часу перерахували 13 тис. грн. допомоги на розвиток матеріальної бази кримської міліції...

— Та хіба ж я фізичною особою тоді був? Я був заступником міністра, очолював міліцію Криму. Був посадовцем, юридичною особою i перераховував власну зарплату на потреби службового автопарку, що не суперечить закону! Це ж різні речі!

— Добре, а як ви розцінюєте намір МВС передати скандальний «Кадиллак» до МЗС?

— Пан Могильов своєму колезі–міністру може хіба що авторучку передати як презент. Або книжку — історичний роман радянського письменника Семена Скляренка «Святослав», яку він ніяк не може дочитати. А щодо авто є порядок передачі з балансу на баланс, а далі — процедури передачі у Фонді держмайна та Кабміні. Тому коли пан Могильов каже, що коли треба буде супроводжувати іноземні делегації міліція братиме «Кадиллак» iз гаража МЗС, то я зауважу, що він не може ходити до міністра МЗС, як до себе додому й мінятися авто. Це ж не телепередача «Міняю жінку», а державне майно, яке їм не належить. Ця історія про «Кадиллак» — це вже всеукраїнський детектив!

— Окрім «Кадиллака», ви заявляли й про будівництво вертолітного майданчика в оздоровчому комплексі МВС «Бекетово», а також садиби в Коктебелі, яку нібито будують для міністра підлеглі. Яка реакція контролюючих органів на ваші запити щодо цього?

— Я направив запити і в Генпрокуратуру, і в прокуратуру Криму, і навіть у селищні ради Сімеїза та Коктебеля. Поки що ніхто не відповів. От від голови селради Сімеїза мені цікаво дізнатися, чи давали вони дозвіл на вирубку лаврового гаю під вертолітний майданчик. Бо той гай ще за царя Миколи ІІ посадили, а за часів, коли МВС очолював Юрій Кравченко, там не лише могли вільно відпочивати керівники підрозділів, а й навіть екскурсії привозили, щоб вони побачили, як той лавровий листок, який люди лише на кухні бачили, в природі росте. Але тепер посеред гаю — вертолітний майданчик. У мене логічне запитання: а навіщо майданчик, якщо немає вертольота? Навіщо купувати гараж, не маючи авто?

В одному з інтерв’ю Анатолій Могильов казав, що був би вдячний, аби якийсь благодійник подарував міліції гелікоптер. Припускаю, що «вертушка» вже десь є, але її приховали через скандал із «Кадиллаком».

Нехай банкір приїде

— Через усі ці викриття між вами і міністром Могильовим відбувається щось на кшталт «холодної війни», через що, як я розумію, наразі постраждали два авто — «Кадиллак» і...

— ...і машина колишнього заступника Луценка! (сміється).

—  Так, «Тойота Лендкрузер», яку поставили на штрафмайданчик через помилки в довіреності. МВС повідомило, що авто належить банку, тому й довіреність не могли видати екс–заступнику міністра. Чи вважаєте затримання цього авто помстою за ваші викриття, як казав пан Луценко? До речі, джип уже забрали?

— Тут усе пов’язано, мені он iз Криму правоохоронці дзвонять і кажуть, що на мене щось «копають» ще з кінця 90–х років, коли я вперше очолював міліцію АРК і нічого не можуть знайти! Якщо нічого не маєте, то не робіть дурниць! Бо це настільки дріб’язково. Щодо Юрія Луценка, то пішки він не ходить, бачив його — він їхав на машині, а щодо того джипа розповів ледь не анекдот. Це ж можна зі сміху померти! Приїжджають на штрафмайданчик представники «Приватбанку» за машиною, а їм інспектори кажуть: авто віддамо лише коли сюди особисто приїде керівник вашого банку! Та керівник «Приватбанку» знає, що час — це гроші, а його час чимало вартує. Щоб він оце сам поїхав за якоюсь машиною? Та він там її лише, хай вона згниє, але не прийде принципово. Натомість юристи банку підуть до суду і витребують майно, яке перебуває в чужому володінні. А ДАІ ще й моральні збитки відшкодує.

За законом нападникам iз ПР «світить» 10—12 років

— Днями ви заявили, що міністр Могильов усупереч дисциплінарному статуту нагородив пістолетами «Форт» керівника «Укрспецекспорту» Дмитра Саламатіна та депутата Владислава Забарського. У першому випадку пов’язуєте нагороду iз побиттям депутата від «НУНС» Володимира Карпука під час ратифікації харківських домовленостей. Тоді постраждали й інші «самбісти» — депутат Гримчак, а особливо Доній. Чи визнають їх постраждалими, а тих, хто їх бив, — підозрюваними, чи все ж таки слідство наполягатиме на справі щодо перешкоджання державному діячу?

— Перш за все, вогнепальною зброєю нагороджують лише осiб начальницького складу органів внутрішніх справ за мужність і відвагу в боротьбі зі злочинністю. Свого часу я разом із колегами отримав від Президента Кучми пістолет «Форт» за конкретну справу — затримання організованої банди у Криму. Ця зброя у сейфі досі лежить, жодного разу з неї не стріляв і жодного патрона до неї не маю. А в якій спецоперації брав участь той самий Саламатін? Може, він кишенькового злодія спіймав чи бомжа, який поцупив у супермаркеті пляшку пива? У нього в «Укрспецекспорті» є все — від літака до ракетної установки, а пістолета, мабуть, не вистачало? Якщо він виявив «мужність» щодо побиття мого колеги Карпука, то наступним нагородженим має стати депутат Стельмашенко, який тримав Олеся Донія за голову й бив об огорожу урядової ложі. Потерпілими їх так і не визнали, бо справа не може просунутися й наполовину. Якщо притягувати за димові шашки Парубія і Гримчака, то треба й купу «регіоналів» обвинувачувати у побитті, зафіксованому на відео. У першому випадку — за перешкоджання діяльності державного діяча передбачено дрібне покарання, зокрема й штрафи. Але ж спікер Литвин таки провів ратифікацію, незважаючи на дим, а єдина людина, що йому перешкоджала, — це депутат Лук’янова, яка поставила перед собою лоток яєць і доки не «відстрілялася» в бік президії, не заспокоїлася. Зараз вона «героїня», яка перейшла до коаліції. А якщо ставити питання про відповідальність нападників iз ПР, то тут уже інша стаття — насильство над дер­жавним діячем, за яке передбачене суворе покарання, як за вбивство — це 10—12 років!

Про місцеві «старти» та банку меду

— Ближче до партійних справ. Що собою являє «Народна самооборона» після відходу до коаліції її колишнього спонсора Давида Жванії з групою депутатів? У якому форматі партія братиме участь у місцевих виборах? Самостійно чи разом із БЮТ?

— Не має значення, скільки лишилося членів партії із депутатським мандатом. У нас є районні, обласні осередки. Чимало партій узагалі не представлені у парламенті. Не важливо, чи наш лідер Юрій Луценко сьогодні депутат чи ні. Щодо виборів, то нехай днями пролунає постріл від ЦВК «на страт!» i коли всі побіжать, то ми — теж. Бігун не знає, з яким результатом він прибіжить. Із ким бігтимемо, побачите після старту, але точно не самостійно. Бо й після виборів потрібно з кимсь блокуватися, тож краще вже зараз знати, хто твої партнери, а хто конкуренти.

— Особисто ви не маєте бажання балотуватися в депутати, скажімо, облради, чи стати мером?

— У Безрадичі хочу, головою сільської ради...

— Жартуєте?

— Чому ж (сміється). Там як сільський голова я завжди матиму трилітрову банку меду...

 

ДОСЬЄ «УМ»

Геннадій Москаль народився 11 грудня 1950 року в селі Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області. У 90–ті роки очолював облуправління міліції Закарпатської і Дніпропетровської областей, двічі очолював міліцію Криму (1997—2000, та у 2009 році). Працював на посаді «губернатора» Закарпаття (при Кучмі) та Луганщини (при Ющенку). Очолював Держкомітет України у справах національностей та міграції, був заступником міністра внутрішніх справ та голови СБУ, Постійним Представником Президента в Автономній Республіці Крим. На дострокових парламентських виборах у 2007 році став народним депутатом від «НУНС» (висуванець «Народної самооборони»)