Альоша займеться сміттям
На «Євробаченні» піснею Sweet people Альоша хотіла звернути увагу людей на забруднення навколишнього середовища і закликати оберігати природу. Але від пісень засмічені міста не стануть чистішими. Тож Альоша планує відкрити у рідному Запоріжжі сміттєпереробний завод. А гроші на проект збирається взяти в кредит у олігархів ICTV у новому сезоні запускає програму «Українська мрія» (аналог «Акул бізнесу»), створену з метою допомогти реалізувати свої бізнес–ідеї бізнесменам–початківцям. Альоша з власного досвіду каже, що Запоріжжя — суцільна сміттєва яма і що в місті немає жодної здорової людини. «На даному етапі немає можливості самостійно профінансувати цей проект. Після «Євробачення» у нас залишилися борги. Сподіваюся, якщо нас фінансово не підтримають на програмі, то бодай ця проблема матиме розголос у суспільстві», — каже Альоша.
Нагадаємо, Альоша — не перша зі співачок, хто звертається до бізнесменів по допомогу. Група «Крихітка» свого часу позичала в «Акул бізнесу» гроші на кліп. Кліп зняли, гроші віддали. Може і завод побудують? Було б непогано, точніше значно чистіше.
Руслана на американській «Союзівці»
Ще одна учасниця «Євробачення» дика і енергійна Руслана зібралася у США. 4–5 вересня на честь святкування Labor Day в штаті Нью–Йорк відбудеться культурний фестиваль «Союзівка» для української діаспори. Головною подією Ukrainian Cultural Festival стане шоу Руслани, на якому вона заспіває свої відомі ранні пісні, а також презентує перший сингл із нового альбому, записаного в Сполучених Штатах.
Ukrainian Cultural Festival популяризує і розвиває українську культуру на території США. На цьому фестивалі американці і канадці, згадуючи про своє українське коріння, намагаються розширити знання про Україну та її культурну спадщину, тому уже другий рік поспіль поряд із освітньою програмою і «круглими столами» запрошують на роль хедлайнера нашу Руслану.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
