Уклін тобі, поете,

10.06.2010

У травні минуло 137 років від дня смерті великого сина України, поета–класика, першого міського лікаря Ялти, громадського діяча Степана Руданського (1834—1873). Отож ми з правнучатим племінником поета Олексієм Боржковським, підполковником медичної служби, вирушили до Ялти на поетову могилу, щоб уклонитися пам’яті славного українця.

Іоанно–Златоустівський цвинтар, де поховано його, знаходиться на узвишші Полікурівського пагорба. Здолавши серпантин вуличок старої частини міста та сто п’ятдесят шість сходинок, опинилися біля могили Степана Руданського. Синіми квіточками пишався вічнозелений розмарин, квітували тюльпани, нарциси й іриси, що ми їх привезли торік з батьківщини поета й посадили разом з учителями й учнями місцевих шкіл.

Поруч із пам’ятником височіє стрункий кипарис, що нагадує українську тополю. Кладемо до підніжжя пам’ятника подільські, з батьківщини поета, червоні тюльпани. Уклін тобі, поете!

Чимало видатних діячів культури й науки, літератури й мистецтва знайшли на Іоанно–Златоустівському цвинтарі свій останній прихисток. У роки війни фашисти зруйнували цвинтар, але могила Степана Руданського вціліла. Перший пам’ятник на могилі поета було встановлено в 1892 р. — кам’яну брилу, а в 1968–му, коли цвинтар став меморіальним, той пам’ятник було замінено іншим — монолітом із кримського діориту з бронзовим барельєфом поета і рядками його поезії. Кілька років тому чиїсь брудні руки зірвали той бронзовий барельєф, щоб розміняти залишки совісті на дрібні гроші. Втім на цвинтарі пограбовано й інші могили. Зараз на пам’ятнику поетові гіпсовий барельєф. Біля могили поета на пам’ятний мітинг зібралося більше сотні шанувальників його творчості: учні, студентська молодь, представники творчої інтелігенції — люди різні за віком, фахом, соціальним станом. Олексій Боржковський презентував тут книжечку «Степан Руданський (1834—1873). Поет. Лікар. Громадянин», видання Національної наукової медичної бібліотеки України, від себе й земляків поета подякував присутнім за шану до його родича. У заході взяли також участь Ялтинське міське Товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка на чолі з його головою Володимиром Олійником, капела бандуристок ім. Степана Руданського Кримського гуманітарного університету (керівник Інна Шинтяк), священик греко–католицької церкви отець Ігор Гаврилів відслужив панахиду. Звучали поезії Степана Руданського у виконанні учнів та студентів ялтинських навчальних закладів. Приємно було дізнатись про те, що робота «Образ Івана Мазепи у поемах Степана Руданського і Володимира Сосюри» учениці 8–Б класу навчально–виховного комплексу №15 «Гімназія–школа–садок» ім. Степана Руданського Христини Виноградової у 2010 році серед МАНівських робіт школярів Криму зайняла друге місце.

Завершився мітинг спільним виконанням невмирущої пісні, перлини поетової творчості «Повій, вітре, на Вкраїну...»

Ольга ЮРЧИШИНА, краєзнавець
с. Іванів, Калинівський район, Вінницька область
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>