Кобзар у Копенгагені
Голова Дансько–українського товариства вивчив українську мову сам та допомагає опанувати її іншим данцям, а вже зовсім скоро встановить перший пам’ятник Шевченку в Скандинавії Вiктор МЕЛЬНИК   

Минулої суботи Данія відзначила національне свято — День Конституції. Святкували «червоно–білий» день календаря і близько півтисячі українців, що становлять нашу данську діаспору. Головною їхньою рушійною силою є Дансько–українське товариство (Dansk–Ukrainsk Selskab), засноване 1992 року колишнім депутатом данського парламенту Гансом–Еріком Гіллеруп–Єнсеном. До цієї організації входять і данці, й українці, незалежно від того, яке вони мають громадянство. Серед учасників — чимало данських бізнесменів, журналістів, культурних діячів, науковців, які цікавляться Україною. Зараз товариство об’єднує 120 людей — це ті, хто регулярно сплачує щорічний членський внесок. Навесні цього року до товариства влився Дансько–український жіночий клуб, що опікується інтеграцією українських жінок у данське суспільство. Очолює товариство мешканець Копенгагена Іван Нестер.

Почувши бездоганну українську вимову пана Нестера, складно повірити, що за походженням він з Україною не має нічого спільного. Але саме цей данський активіст найбільше робить для українців у Данії.

Зокрема, наступний його проект — перший у Скандинавії та взагалі Північно–Західній Європі пам’ятник Шевченку.

Балканські баба Параска і баба Палажка
Словенію з Хорватією розсудять міжнародні посередники Олександр ШИМАНСЬКИЙ   

Минулої неділі Хорватія на крок наблизилася до вступу в Євросоюз, куди, якщо все буде добре, може увійти 2012 року. Позитивні зрушення забезпечили результати загальнонаціонального референдуму в Словенії, громадяни якої визначалися зі своїм ставленням щодо словенсько–хорватського конфлікту навколо спільного кордону. За даними центральної виборчої комісії Словенії, 51,5 відсотка учасників референдуму висловилися за те, щоб вирішення цієї проблеми передати до рук міжнародних арбітражних посередників.

Страшні запитання Катині
У Польщі стверджують, що російські «омонівці» вкрали «кредитки» загиблого в катастрофі під Смоленськом високопосадовця. Москва спростовує Леся ВОЛОШКА   

Навколо «Другої Катинської трагедії» розгораються не менші пристрасті, ніж довкола першої, яка, «стараннями» російської сторони, й досі залишається густо помережаною білими плямами. Щоправда, якщо передати Варшаві архівні документи щодо розстріляних 1940 року в лісах під Смоленськом польських офіцерів Москва відмовляється й досі, то розшифровки «чорних скриньок» із загиблого в тому ж проклятому Катинському лісі Ту–154 таки віддала. Однак, по–перше, це й усі матеріали, які наразі отримали у Польщі після тієї катастрофи, а по–друге, навіть до них залишається більше запитань, ніж відповідей. Чи правильні ці стенограми? Чи сумлінно проводили слідство росіяни? Чи не зацікавлені певні високі особи й у Польщі в приховуванні істинних винуватців цієї катастрофи, яка забрала життя президента Леха Качинського, його дружини та ще 94 представників польської еліти? Чи такою вже «нісенітницею й фальшивкою» є оприлюднений в інтернеті відеозапис, нібито зроблений випадковим свідком падіння «тушки» на мобільний телефон одразу після трагедії? Нагадаємо, на цих кадрах невідомі люди під супровід смачних російських матюків добивають (знову ж таки, нібито) тих, хто вижив під час катастрофи.

Лихоманка кризового періоду
Євро впав до найнижчої позначки щодо долара з 2006 року й «летить» далі Олег БОРОВСЬКИЙ   

Фінансові ринки світу лихоманить. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, вчора торги на біржах Азії завершилися падінням курсів акцій: зокрема, японський індекс Nikkei впав майже на чотири відсотки. Це реакція на повідомлення про поганий стан економіки США, де безробіття знижується значно повільнішими темпами, ніж було заплановано, — минулої п’ятниці тамтешнє міністерство праці повідомило, що замість обіцяних нових 500 тисяч робочих місць удалося створити лише 431 тисячу. І, звісно, на невтішну ситуацію в Європі, де на повен голос лунають прогнози, що криза, подібна до тієї, в якій перебуває Греція, вже загрожує й Угорщині.

НОВИНИ ПЛЮС