25–річна мешканка Бахчисараю Сусанна Ісмаїлова стала справжньою знаменитістю — вона першою в Україні виборює у держави право фотографуватися для паспорта в хіджабі — традиційній хустці мусульманок. Після того, як у паспортному столі кримчанці відмовили вклеїти в паспорт «нетипову» для українських документів фотографію, жінка вирішила позиватися до МВС. Однак суд днями постановив, що такі фото в паспортах — неприпустимі: жінки мають фотографуватися без хусток, і це не порушує їхні права.
Правозахисники так не вважають. «Рішення суду протирічить нормам законодавства України та міжнародного права, — коментує «УМ» адвокат Сусанни Енвер Умеров. — Суд просто пристав на позицію МВС і безапеляційно ухвалив таке рішення».
За словами Енвера Умерова, його підзахисна не засмутилася: «Ми дуже задоволені, що цей процес нарешті закінчився у суді першої інстанції. Бо вони порушили всі терміни розгляду, розглядали справу з порушенням норм процесуального права».
Сусанна, до речі, вже має у паспорті фото у хіджабі: коли їй було 16 років, у паспортному столі дозволили вклеїти знімок у хустці. Друге фото (у 25 років) вимагали зробити вже без хіджабу: мовляв, за правилами, на офіційні документи не можна фотографуватися в головному уборі. На що жінка погодитися не могла — це суперечить її релігійним переконанням.
Сусанна каже, що вже десять років носить хіджаб, і чоловік підтримує її прагнення. З непокритою головою її може бачити лише він та близькі родичі. А фотографуватися без хустки мусульманки можуть лише для сімейного альбому, та й то за умови, що фотограф — жінка.
Енвер Умеров запевняє: наказ МВС України, згідно з яким людина на фото в паспорті має бути без головного убору, не відповідає Закону «Про свободу совісті» та Конституції. Крім того, хіджаб не заважає ідентифікувати особу людини, кажуть кримські татари: фотографуються ж дівчата з довгим розпущеним волоссям, яке закриває вуха, і їх, мовляв, ніхто не змушує стригтися. Проти заборони фотографуватися у хустці вже виступило близько тисячі мусульманок України, які звернулися до Умерова з проханням представляти їхні права в суді.
Голова кримської громадської організації «Інститут громадянського суспільства» Рустем Аблятіфов у коментарі «УМ» зазначає: «Ми виходимо з того, що хіджаб — не елемент одягу, це обряд поклоніння Богові. І невизнання права мусульманки виконувати цей обряд є порушенням Конституції». Пан Рустем зауважує: за Конституцією, релігійні обряди не можуть бути заборонені, якщо вони не обмежують права та свободу інших громадян, а носіння хіджабу ніяк не створює незручностей іншим людям. Тим більше що всі посольства європейських країн приймають фото у хіджабі на оформлення шенгенських віз без обмежень.
Нині Ісмаїлова готується подавати апеляцію. «Ми в будь–якому разі — не в другій, так у третій інстанції — доможемося справедливого рішення», — запевняє Енвер Умеров.
У європейських країнах також є практика заборони релігійних хусток: свого часу в бельгійських та французьких школах забороняли носити хіджаб. Але кримські татари зауважують: вони — не трудові емігранти, які мусять підлаштовуватися під правила держави, у якій перебувають. «Це наша кримська земля, тут живе 350 тисяч кримських татар, — каже Енвер Умеров — І ми маємо право жити за своїми звичаями. Люди в Карпатах чи Донецьку мають право дотримуватися своїх християнських, іудейських обрядів. Чому такого права не маємо ми?»
