А братія мовчить, чекає хомута Вибір є: солодка брехня та гірка неволя чи гірка правда та солодка воля Постать Віктора Ющенка не є такою невиразною та мілкою, як багато хто з нас намостився малювати (будьте певні — фарбів і пензлів вороженьки готові надати «безкоштовно»). Виклик суспільній моралі Я одержав цей лист як відгук на мої публікації в «Україні молодій». Прошу редакцію газети надрукувати принаймні скорочений варіант цього послання від товариша–політв’язня. Степан Хмара. Шановний Степане Ільковичу, з глибокою вдячністю сприйняв я вашу принципову громадянську позицію стосовно посягання Ю. Тимошенко (особливо небезпечної політичної шахрайки) на найвищу посаду в державі. Ілюзія геройства Чому ми дозволяємо спекулювати на почуттях? Дорога редакціє, хочу висловити свої думки стосовно того, як удалося Ю.Тимошенко «зіграти» на національних та ностальгійних почуттях. Як зазначають спеціалісти з електоральної психології, рядовий виборець зовсім не є витонченим читачем політичних текстів. Більше того, у нього, як правило, немає жодного бажання читати їх. Він бере лише верхній шар інформації, причому підпорядковує її своїй логіці, своїм уявленням про те, що намагається йому сповістити політик. Дуже часто виборець і зовсім не сприймає послання політичного кандидата, а будує його образ з «уривків» інформації, яку він сприймає на емоційно–почуттєвому рівні.
Я одержав цей лист як відгук на мої публікації в «Україні молодій». Прошу редакцію газети надрукувати принаймні скорочений варіант цього послання від товариша–політв’язня. Степан Хмара. Шановний Степане Ільковичу, з глибокою вдячністю сприйняв я вашу принципову громадянську позицію стосовно посягання Ю. Тимошенко (особливо небезпечної політичної шахрайки) на найвищу посаду в державі.
Дорога редакціє, хочу висловити свої думки стосовно того, як удалося Ю.Тимошенко «зіграти» на національних та ностальгійних почуттях. Як зазначають спеціалісти з електоральної психології, рядовий виборець зовсім не є витонченим читачем політичних текстів. Більше того, у нього, як правило, немає жодного бажання читати їх. Він бере лише верхній шар інформації, причому підпорядковує її своїй логіці, своїм уявленням про те, що намагається йому сповістити політик. Дуже часто виборець і зовсім не сприймає послання політичного кандидата, а будує його образ з «уривків» інформації, яку він сприймає на емоційно–почуттєвому рівні.
НБУ