Ті, хто шукає гармонію

10.12.2009
Ті, хто шукає гармонію

Оксана Рапіта, Станіслав Веляник, Богдана Фроляк і Мирослав Драган на науковій сесії у Кракові.

Мідним блиском виконання «Кольорів для тромбона та духового оркестру» Берта Аппермонта 2 грудня завершилися Дні Наукової сесії «На шляху до нової гармонії» Музичної академії у Кракові (науковий керівник — професор Барбара Свьонтек–Желязна). Сесія вийшла далеко за межі кафедрального звіту. Три концертні вечори і два дні наукової конференції за участю польських, українських, шведських та німецьких музикантів стали можливими не в останню чергу завдяки організаторському та людському дару Станіслава Веляника — диригента і перкусиста–виконавця в одній особі.

Відкрилися Дні музики твором сучасного російського композитора Софії Губайдулінної «In Erwartung» для чотирьох саксофонів та ударних інструментів. Цей перший камерний вечір завершувала сповнена варварських ритмів надзвичайно ефектна соната Бели Бартока для двох фортепіано та ударних у чудовому виконанні відомого львівського фортепіанного дуету Оксани Рапіти та Мирослава Драгана у співпраці зі Станіславом Веляником та Яном Пільхом — всесвітньо відомим польським джазистом та виконавцем сучасної музики.

Приємно відзначити цікавість до процесів, що відбуваються в українській композиторській школі, з боку польських музичних кіл. Симптоматичним є запрошення до виступів на конференції двох молодих київських композиторів Богдана Сегіна та Олени Сєрової. У своїй доповіді пан Сегін зупинився на тенденціях творення сучасної музики для духових та камерних оркестрів в Україні на прикладі аналізу деяких творів із доробку знаного харківського композитора О. Щетинського. Загалом прозвучали вісім доповідей, вісім поглядів на дорогу до нової гармонії, до нових, а швидше, до забутих старих засобів відображення сучасного світу. Скандинавський композитор Андерс Хеделін у своїх спостереженнях зауважив деяку втому від довготривалого перебування у стильових межах жорсткого авангарду та відхід від цього в бік живих емоцій, гротеску, іронії на прикладі творів шведських музикантів. Конференція завершилася творчою зустріччю з українським композитором Богданою Фроляк, де на тлі дискусії був представлений у запису її твір «Інвенції для восьми віолончелей», сповнений вибухової внутрішньої експресії.

Справжньою емоційною та ліричною кульмінацією Наукової Сесії став другий концертний вечір, де прозвучав твір Богдани Фроляк Dammerung (Смеркання) для кларнета і струнних, натхненний поетичним уривком австрійського поета Георга Тракля. Дещо відсторонена краса кларнетових ліній у поєднанні із зануренням в інший часоплин створила простір ліричної споглядальності.

Величезний резонанс і бурхливі емоції краківської публіки викликало виконання двох сонат Франсіса Пуленка для флейти і фортепіано та кларнету і фортепіано в оркестровій транскрипції Богдани Фроляк. При надзвичайно дбайливому ставленні до авторського тексту композиторка відчула і продовжила традицію французької школи, з її любов’ю до колористики оркестрових барв.

Останній вечір — справжній фінал: бравурний та блискучий. Зал, переповнений шанувальниками біг–бенду та оркестру духових інструментів під керівництвом незмінного Станіслава Веляника, атмосфера захоплення і передчуття радості. Розпочався вечір атракційним звучанням «Еbony–концерту» Ігоря Стравінського для кларнета та біг–бенду. Далі розкрита ціла палітра можливостей духового складу — звучали концерти для двох тромбонів, для марімби, туби та духового оркестру європейських і американських композиторів.

І як постскриптум по краківських грудневих днях лишилося своєрідне відчуття благодатного обміну живими енергіями та приємний післясмак неспішної бесіди мовою музичних образів та ідей.

Ірина ЗАДЕРАЦЬКА