Рівна дорога до Кривих Колін

24.11.2009
Рівна дорога до Кривих Колін

На зустріч із Президентом зібралося все село. (Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА.)

Цієї суботи Президент Віктор Ющенко побував на Черкащині. У селі Криві Коліна Тальнівського району він, разом із головою Черкаської облдержадміністрації Олександром Черевком, урочисто відкрив відрізок реконструйованої автомобільної дороги, якою тепер будуть користуватися жителі десятка тамтешніх сіл. Опісля на центральній площі села глава держави відкрив пам’ятник Тарасу Шевченку і Центр культури, освіти, духовності та дозвілля.

 

Державу виведуть з кризи реальні справи

Якість відремонтованої дороги видно відразу, щойно починаєш їхати від Тального вбік Кривих Колін. Ще здалеку помітно гурт людей, який на під’їзді до села чекає на Президента. Разом із ними — керівництво області та району. Селяни тримають у руках державні прапори та прапори «Нашої України». Віктор Ющенко прибув разом із молодшим сином Тарасом. Президент — у піджаку та білій сорочці, хлоп’я — у вишиванці.

«Коли два роки тому в Кривих Колінах меценатом Володимиром Мовчаном була побудована церква і її відкривав патріарх Філарет, я казав вам, що, аби село і ця частина району почали відроджуватися — треба зробити дорогу. За півтора року ми зробили 18 кілометрів цієї дороги, на що пішло дев’ять мільйонів гривень», — звертається до Президента голова Черкаської облдержадміністрації Олександр Черевко. Символічну стрічку разом із Президентом та очільником Черкаської області доручили перерізати й дітям.

Жителі Кривих Колін разом із Президентом прямують новою дорогою вбік села. Віктор Андрійович каже людям, що «подолати кризу в Україні можна, втілюючи в життя навіть такі маленькі проекти, як ця дорога». І додає, що «подібними справами відроджується держава». А виведе державу з кризи «не популізм та солодкі безтолкові речі», а такі ось реальні справи.

«Дорога повністю побудована коштом Черкаської облдержадміністрації за підтримки Олександра Черевка», — пояснює «УМ» житель села Криві Коліна Володимир Мовчан. Він каже, що на цій дорозі асфальту не було віками, вона була настільки розбита, що «водії колеса там залишали». До речі, сам Володимир Петрович, який 32 роки прожив у Росії, а нині мешкає в рідному селі, відомий на Черкащині як справжній патріот та меценат. За його фінансової підтримки в цьому населеному пункті зведено храм Воскресіння Христового, будинок «шерифа», меморіальний комплекс «Пам’яті жертв Голодомору», добудовано загальноосвітню школу. Це він профінансував будівництво Храму Святих Петра та Павла в Тальному, про що «УМ» повідомляла.

«У те найкращеє село, у те, де мати повивала. Мене малого...»

У центрі Кривих Колін Президента зустріло все село. Люди щиро вітають Ющенка. Під оплески сільчан глава держави відкриває пам’ятник Тарасу Шевченку. Його зведено з ініціативи та коштом того ж таки жителя Кривих Колін Володимира Мовчана. Монумент, над яким працювали скульптор Олександр Хівренко, архітектор Анатолій Дітковський та каменяр Василь Коржов, сягає шести метрів, на ньому золотими літерами напис «У те найкращеє село, у те, де мати повивала. Мене малого...». «Такого пам’ятника і в Черкасах немає!» — схвально зауважує літній чоловік, котрий стоїть неподалік.

Президент України наголошує, що Тарас Шевченко відіграв значну роль у становленні української нації та відродженні державності. За його словами, Кобзар ще у ХІХ столітті, коли «десятки мільйонів українців і не мріяли про свою державу, своїми творами приносив нації надію». У своїй промові Віктор Ющенко вкотре закликає українців до єдності, наголошуючи, що «нація, яка роз’єднана, ніколи не підтримає жодної звитяжної справи, а великі економічні досягнення неможливі без згуртованості нації». Віктор Андрійович переконаний, що зроблене «п’ять років тому на Майдані було визначальним для нашого часу».

«Я гордий за кожний свій день, прожитий на посаді Президента, бо я кожен день покладав на те, щоб країна, яку я отримав у 2005 році, через п’ять років була іншою», — говорить Ющенко. Він висловив переконаність, що минуть роки і його політика після Помаранчевої революції буде сприйматися народом як «як добра справа на користь держави». При цьому Президент визнав свої помилки у підборі команди, зізнавшись, що «був дуже наївним, коли думав, що люди, які стоять за моєю спиною на Майдані, будуть мислити як я, що коли перенести їх із Майдану до крісел, ми отримаємо другий прорив». «Повірте, поки не перевіриш у бою, важко давати оцінки через Майдан іншим політикам. Моє розчарування таке, як і ваше. Хіба я не хочу, щоб у нас було краще, хіба я не перебрав усю команду», — сказав Президент. Він також додав, що ні Віктор Янукович, ні Юлія Тимошенко «не є тими ідеологами, за якими стоять українські ідеали». Віктор Ющенко назвав їх авантюристами від політики, «які будуть робити все популярне, посипати попелом ваші голови». Оцінюючи діяльність Прем’єр–міністра, Президент зазначив: «за що не береться ця людина, завжди виходить поглиблена криза, бо це не змагання інтелекту, це не змагання професійності, це змагання — де я буду через три–п’ять місяців».

«Додому, в Європу, там, де ми завжди жили»

Ющенко не закликав голосувати за нього. Він закликав людей «до осмисленого вибору цінностей, на яких потім буде базуватися українська влада і українські реформи» та просив подумати, що саме стоїть за тим чи іншим кандидатом у Президенти. При цьому він наголосив, що нині держава знову перед вибором, тож варто поміркувати, якою дорогою йти далі. «Ми можемо повернутися в колонію», — каже Віктор Ющенко. І пояснює, що має намір вести українську націю вперед, «додому, в Європу, там, де ми завжди жили, де завжди панувала свобода, демократія і верховенство права».

На завершення свого виступу Віктор Андрійович сказав селянам, що їхнє село має гарну назву «Криві Коліна», ну «що ще може бути більш українське?». На це з гурту йому гукнули, що така назва пішла від кривих поворотів річки Гірський Тікич, де село й розташоване. Загалом Президент більше години розмовляв із людьми, стоячи на трибуні в одному піджаку. І хоча на вулиці світило сонце, та температура сягала не більше 10 градусів. Хтось у натовпі навіть переживав, чи не змерз Ющенко. Але, видко, не змерз, бо після виступу глава держави садив у селі ще й дерева, а потім урочисто відкрив прибудований до школи сучасний Центр освіти, культури, духовності та дозвілля. Цей Центр — унікальний, адже там є концертний зал на 360 місць, дошкільний навчальний заклад і початкова школа. Поруч із центром — відбудована коштом Володимира Мовчана стара школа. Вона тепер із євровікнами, чиста та затишна. А три роки тому світила бідністю і, як розповідав «УМ» Володимир Петрович, «худоба в кращих умовах часто утримується, а там усе розвалювалося й протікало, діти навчалися у верхньому одязі». Володимир Мовчан із гордістю називає своє рідне село — маленьким куточком України, який відроджується.

 

ДУМКА З ПРИВОДУ

«Треба вибирати людину, яка любить Україну»

«Ющенко правильно каже, що нам потрібно відроджувати пам’ять, — ділиться думками місцевий меценат Володимир Мовчан. — Я не пам’ятаю ні свого діда, ні свою бабу. Ні по батькові, ні по матері. Бо вони з голоду померли. Я про це дізнався, коли повернувся жити в Україну. Раніше ж про це не говорили. Нам у школі з ранку до вечора розповідали, як у Леніна дідуся чи брата звали, а про мого діда ніхто не розпитував. Тому українцям на виборах Президента треба вибирати ту людину, яка любить Україну». Сам він не приховує, що голосуватиме за Ющенка, бо «все те, що він робить, є для мене зрозумілим та близьким».