Учителька біології Олена Князева зі столичної гімназії №136 вирішила боротися зі школярським байдикуванням під час тритижневого карантину. Аби не робити тривалої перерви у навчанні, пані Олена створила спеціальний сайт, де «викладає» необхідні навчальні матеріали та завдання для своїх школярів. Відставати від програми, каже вчителька, — завелика розкіш: урок біології у дев’ятикласників усього раз на тиждень, щоразу — нова тема. Відтак зволікати не можна. «Виконання контрольних робіт через інтернет практикує зараз багато шкіл у Києві, — запевняє «УМ» Олена Князева. — А наш сайт ще й створено для навчання — він буде діючий і після карантину. Дев’ятикласники мають у ньому потребу найбільше, адже у них нема підручників. А їм наприкінці навчального року належить складати обов’язковий іспит із біології». Уся виконана робота буде зарахована школярам як робота в класі.
«Сучасні діти навчені працювати самостійно, для них це інтерактивне спілкування не нове, і вони з радістю на нього йдуть. Оцінок за таку роботу можна більше виставити, ніж на уроці. До того ж таке навчання дозволить уникнути перевантаження дітей після карантину, — каже Олена Князева, — і як тимчасове явище дистанційна освіта можлива, однак вона однаково не замінить живого спілкування з учителем».
На подібну практику зважується усе більше українських шкіл — переважно у великих містах, де для дітей інтернет — звична річ. На Сумщині, наприклад, через карантин школярів навчають навіть... по телебаченню. Так, аби зменшити відставання школярів від програми, міська влада Шостки організувала «телеуроки» — їх транслює місцевий канал. Навчання планується проводити з фізики, хімії, біології, історії та інших предметів. Дистанційним навчанням будуть охоплені учні різних класів, у тому числі й молодших. Телеурок триває 10—20 хвилин, після чого діти отримують домашнє завдання. А по телефону учні можуть поставити свої запитання викладачеві.
Вища школа теж «занурилася» в інтернет. Через світову «павутину» спілкуються зі студентами викладачі Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Острозька академія» та інші. «Дистанційне навчання здійснюється через наш сайт. Крім того, на електронні адреси студентам надсилають завдання, які потрібно виконати впродовж трьох тижнів, — розповідає «УМ» Петро Кралюк, перший проректор Національного університету «Острозька академія», — деякі студенти вже спеціально приїжджали в академію, щоб узяти підручники й підготуватися. Після карантину ми вже підсумовуватимемо зроблене, дивитимемося, наскільки студенти виконали завдання, і проведемо тестування по цих темах».
Як школярі надолужуватимуть втрачене під час карантину, питання поки що відкрите (до речі, офіційно позапланові вакації для учнів вважаються «продовженням канікул», і за них вчителі отримають зарплату). «Остаточне рішення у кожному конкретному випадку будуть приймати управління освіти на місцях, — каже директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міносвіти Олег Єресько, — міністерство ж рекомендує багато моделей. У тому числі — й коригування термінів канікул (їх можна буде дещо скоротити, але йдеться не про скасування канікул), використання додаткових годин у навчальних програмах, про об’єднання окремих тем тощо. Кожне управління освіти буде обирати зручну для себе модель роботи».
Ініціативу ж педагогічних колективів навчатися через інтернет у Міносвіти вітають і планують у недалекому майбутньому розробити загальнодержавну концепцію дистанційної освіти. «Вона є дуже перспективна для навчання обдарованої молоді та для дітей з особливими потребами, — каже Олег Єресько. — Дистанційна освіта має колосальний потенціал. Ми лише вітаємо такий досвід і знаємо, що у багатьох областях є гарні напрацювання».
