Викопали на свою голову

Котлован, виритий у самісінькому центрі Харкова під будівництво громіздкого бізнес–центру, може невдовзі «проковтнути» навколишні архітектурні споруди. З початком скандального будівництва в радіусі кількох метрів тут потріскався асфальт на дорозі і з’явилися тріщини на стінах сусідніх будівель.

Першою вдарила на сполох директор наукової бібліотеки імені Короленка Валентина Ракитянська. Ще у 2007 році вона звернулася до міської влади з проханням визначити, наскільки є безпечним для архітектурного центру мегаполісу зведення гігантської 42–поверхової споруди площею 300 тисяч квадратних метрів. Але тоді чиновники цей тривожний сигнал, за великим рахунком, проігнорували. І оскільки забудовник на деякий час припинив активну роботу, про ризики від неблагонадійного об’єкта в місті поволі стали забувати. Проте як тільки цьогорічною весною тут знову запрацювала будівельна техніка, проблеми повернулися з неймовірною швидкістю. «Бібліотека стоїть із 1901 року, — каже пані Ракитянська. — Під час війни лише стіни було зруйновано, а решта залишалась. А що зараз? У нас громіздке книгосховище, метал. Якщо усе це поповзе, то трапиться непоправне». Тріщини, які з’явилися на стінах споруди, видно неозброєним оком. І це при тому, що сама робота тут по–справжньому ще й не починалася.

Фахівці, які дозволили масштабне будівництво, в один голос твердять про його безпечність. Їхніми висновками апелює і директор фірми–забудовника Олександр Дукер. «Перш ніж розробляти робочу документацію, інститут «Харківметропроект» вивчив технічні умови всіх, у тому числі й комунальних служб, і видав робочу документацію, за якою ми працюємо», — каже він. На проектувальників вищезгаданого НДІ посилається також у своїх коментарях перший заступник міського голови Олександр Кривцов. «Фахівці «Харківметропроекту», які проектували цей котлован, — повідомив він пресі, — заявили під офіційний підпис у протоколі: обвалення неможливе. Навіть образилися на нас, що ми їм, фахів­цям, не віримо».

Але як з’ясувалося недавно, не всі контролюючі органи дали добро на будівництво бізнес–центру. Згідно з законом, скандальний проект мали б затвердити і керівники Інституту інженерно–технічних та екологічних досліджень. Але директор відділення інженерного захисту територій УкрНДІІНТВ Анатолій Головко повідомив пресі, що їхній заклад «не притягувався ні до наукового супроводу, ні до розробки оцінки впливу на сусідні будівлі. «У мене є серйозні побоювання, що це будівництво може спричинити якісь деформації прилеглих територій», — сказав він.

Недавно також з’ясувалося, що у місці, де почали рити котлован, проходить одразу дев’ять неврахованих водогінних труб. Тож коли тут запрацювали екскаватори, з усіх сторін почала проступати вода. За словами Олександра Дукера, «генпідрядник як міг бився з цією проблемою, було встановлено 86 анкарів», але найвірогідніше нейтралізувати всі ризики фахівцям не вдалося. У свою чергу архітектори припускають, що причиною руйнування асфальту та наближених споруд могли бути і підземні води. Є історичні відомості, що у XVII—XVIII століттях центральна частина міста нагадувала Венецію, бо через неї протікала ріка Харків і брала свій початок Нетич. Більше того, саме в цьому місці кілька століть тому був величезний обрив, а зараз прокладено найпотужнішу лінію метрополітену.

Як можна було дозволити спорудження у настільки проблемному місці гігантського бізнес–центру з претензійною назвою «Європа» — залишається тільки здогадуватися. Більше того, центр, напевно, будували б і далі, якби співробітники бібліотеки імені Короленка не звернулися до Кабміну з проханням нарешті визначитися з причинами руйнації найбільшого книгосховища регіону. Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко харківську проблему одразу піднесла до рівня НП державного значення і доручила Міністерству регіонального розвитку і будівництва направити до Харкова експертну групу, щоб та розібралася в усьому на місці. Комісія на чолі із заступником міністра будівництва і архітектури Анатолієм Беркутою вже приїздила до Харкова, вивчила ситуацію і днями обіцяє озвучити результати. Проте якими б вони не були, роботу в котловані, найвірогідніше, «заморозять» до кращих часів. За словами мера Михайла Добкіна, фірма–забудовник отримала право оренди цієї «золотої» ділянки до 2029 і має повне право користуватися нею на власний розсуд упродовж цього терміну.