Женю не віддали

27.10.2009
Женю не віддали

Наталя Хабарова показує знімки своєї зустрічі з донькою в Будинку маляти. (Фото автора.)

На Черкащині досі не завершилася скандальна історія із позбавленням батьківських прав 40–річної Наталі Хабарової із села Тіньки Чигиринського району. У матеріалі «Віддайте Женю!» «УМ» розповідала про те, як у червні цього року Чигиринський районний суд позбавив жінку батьківських прав на дворічну доньку Євгенію, звинувативши матір у пияцтві. На знак протесту Наталя Хабарова оголосила голодування. На підтримку матері в Чигирині було створено ініціативну групу, до якої ввійшли й депутати райради.

Після розголосу цієї історії в ЗМІ Апеляційний суд повернув справу на дорозслідування. Тепер нею займається Черкаський районний суд, засідання якого недавно відбулося. Тривало воно до самого вечора, судді чотирнадцять разів виходили в дорадчу кімнату, але так нічого й не ухвалили і вирішили перенести засідання.

Наталя Хабарова каже, що доньку вона бачила десять днів тому. За її словами, Женя останній місяць перебуває в Черкаському будинку маляти. «Ми не знаємо, де досі була наша дитина, але в Будинку маляти вона з’явилася тільки 18 вересня. Нам дозволили побути з Женею кілька хвилин. Я плакала, а доня заспокоювала мене», — розповідає Наталя Хабарова. Мати обурена тим, що до завершення суду їй більше не дозволять бачити доньку, й обіцяє добиватися зустрічей із дитиною.

Водночас голова Черкаської міської Асоціації органів самоорганізації Василь Миколенко каже, що був на засіданні суду, « аби подивитися, як правоохоронні органи захищають права громади, і побачив, що сторона від влади повністю ігнорує думку потерпілих». «Мати в засіданні суду участі не брала. Вона безграмотна жінка. Але завдяки її представнику Станіславу Сураю вдалося добитися, щоб прокурор району терміново притягнув до кримінальної відповідальності причетних до викрадення дитини», — зазначає пан Миколенко. «Матеріали вже направили обласному прокурору. Там нічого доводити не треба. Це ж очевидно, що дитину спочатку вкрали, а потім вирішили судитися, аби забезпечити законність таких дій», — додає Станіслав Сурай.

Наступне засідання Черкаського районного суду, яке розглядатиме справу Наталі Хабарової, відбудеться 30 жовтня. Тим часом депутат Чигиринської  районної ради Павло Романенко, котрий увесь час підтримує Наталю Хабарову в її боротьбі за доньку, зазначає, що вже подано заяву на ім’я Віктора Ющенка.

  • Голодомори й лихоліття «мами за законом»

    Іде другий десяток літ, як немає з нами дорогої для мене людини — Євдокименко Ірини Пилипівни, матері моєї дружини, а по-простому — тещі (або, як прийнято в англійців, mother-in-law, «мами за законом»). Народилася вона у 1910 році. >>

  • Ноги замість мотора

    30-річний черкащанин Олексій Ганшин ніколи не мав автомобіля і навіть не хоче його купувати. Бо в нього є веломобіль. Олексій не просто любить на ньому подорожувати, він власноруч будує ще й лежачі велосипеди. У планах народного умільця — власна велосипедна фірма на зразок тих, що працюють у Європі. >>

  • За ним сумує місто...

    Сьогодні — 9 днів, як пішов із життя Ігор Калашник, політик, громадський діяч Черкащини, доктор економічних наук, заслужений будівельник України, лауреат загальноукраїнського рейтингу професійних досягнень «Лідер України», депутат Черкаської міської ради кількох скликань і багаторічний друг нашої газети. Йому було лише 55 років. Раптова і трагічна смерть шокувала всіх, хто знав Ігоря Миколайовича. >>

  • «Я давно вже став українським націоналістом»

    Ще жоден художник тему сучасної українсько-російської війни досі не втілював настільки масштабно, як 53-річний художник iз Дніпропетровська Сергій Чайка. Його нова картина вражає грандіозністю, насиченістю образів українських героїв, серед яких у центрі постає Надія Савченко. >>

  • Не в грошах щастя

    Звістка про те, що Василю Пилці з Кривого Рогу замовили портрет короля Кувейту, нещодавно була розповсюджена багатьма ЗМІ як неабияка сенсація. Особливої ж пікантності додавало те, що українському майстру гравюри на склі за таку роботу ніби мають заплатити гонорар у сумі річного бюджету України. >>

  • «Ми такі люди — співати вміємо, а балакати не дуже!»

    Більше 30 років поспіль українська народна пісня допомагає черкаській родині Карпенків на їхньому життєвому шляху. Саме пісню та музику Ніна Петрівна i Володимир Михайлович називають тим джерелом натхнення, яке підтримує, дає сили і дарує настрій. І тоді як добре на душі, і тоді як важко. >>