Бунт «тихих» дачників

08.10.2009
Бунт «тихих» дачників

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

В актовій залі Будинку спілок у Дніпропетровську днями вирували пристрасті, розбурхані звичайними дачниками. Тими самими, що зазвичай тихо–мирно господарюють на своїх ділянках і про якісь там акції протесту навіть гадки не мають. До того ж відсотків 70 серед представників цієї категорії населення, принаймні на Дніпропетровщині, — пенсіонери. І коли вже зірвалися зі своїх насиджених місць, значить, допекло. Адже дачники постали перед реальною загрозою втратити свої наділи, які почали отримувати ще в 70–х роках минулого століття, коли кожен бажаючий міг отримати законні шість соток.

 

Вижили завдяки дачам

Отримували омріяні ділянки переважно на невгіддях — схилах ярів, болотистих берегах, звалищах. Але вкладена в них праця не була марною: зараз на колишніх пустирях росте садовина–городина. В голодні 90–ті вона неабияк виручала: часто–густо тільки завдяки продукції з дач і виживали. Проте швидко ейфорію змінили суворі життєві реалії: з розвалом радянської системи перестав ходити громадський транспорт, подорожчали вода і світло. Але найбільше шкоди завдавали злодії, які крали з дач усе, що не так лежить, навіть цілі поливальні системи розкрадали.

На недавній прес–конференції голова правління Дніпропетровської обласної ради садівників і городників Віктор Прасіл повідав журналістам майже детективну історію про те, як він намагався з цією бідою боротися. З усіма головними міліцейськими начальниками області намагався налагодити контакт. А ті лише ствердно кивали головами, обіцяли вжити заходів, і не більше. На місцях же співробітники міліції навіть заяви про крадіжки старалися не реєструвати — щоб не погіршувати показників своєї роботи.

Голови обласної державної адміністрації — і того гірше. Не приймають керманича садівників і городників області і край, хоч той для цього докладав зусиль титанічних. Зокрема, нинішнього голову Віктора Бондаря разом з однодумцями прочекав добрих 12 годин. Але поспілкуватися з представниками «невидимого фронту» той так і не знайшов можливості.

Кооператори силоміць

А з 2004 року держава стала вимагати перереєстровувати садові товариства, які мали статус громадських організацій, в обслуговуючі кооперативи з усіма наслідками, які з цього витікають. Отож можна собі уявити стан пенсіонера, коли податківці почали розмовляти з ним малозрозумілою мовою: «Чому ви не прибутковий кооператив? Якщо за рік не отримаєте прибутку, ми вас розпустимо». «Та ми ж ніколи на прибуток і не працювали, а тільки на себе», — бідкалися «тихі» дачники. Проте відсотків сімдесят, кажуть, лише на теренах Дніпропетровщини не витримали тиску державних органів і вже стали кооператорами. Але тільки тепер вони усвідомлюють, у яку потрапили халепу. Адже під статусом садового товариства дотепер розумілося, що дачний будиночок є власністю людини, яка його будувала. У типовому ж статуті обслуговуючого кооперативу йдеться вже про інше — майно загального користування, як–от дороги чи поливні мережі, належать кооперативу на правах приватної власності. До того ж і земельні ділянки входять у вигляді пайових внесків садівників. Але чим далі, тим цікавіше. Коли дійде до ліквідації кооперативу, зворотне розпаювання майна і землі не передбачається. Отож усі ділянки можуть дістатися іншій юридичній особі або ж піти у доход держави.

Усе це випливає з вимог Закону України «Про кооперацію», за яким садівникам необхідно знову робити вступні та цільові внески, створювати за власний рахунок пайовий, резервний та неподільний фонди, і взагалі дачники тепер можуть стати власниками своїх дач тільки після того, як... викуплять їх у кооперативу. Отож можна уявити, який віз проблем звалився на голови пенсіонерів.

І ще добре, коли голова кооперативу виявиться порядною людиною. На жаль, у нашому житті таких стає все менше. Недобросовісному голові нічого не варто перереєструвати кооператив, приміром, на себе. Так, у садовому товаристві «Авіатор» його колишня голова сфальсифікувала протокол загальних зборів, на яких дачники начебто погодилися вступити до обслуговуючого кооперативу. Самі ж дачники клянуться–божаться, що про це не чули ні сном, ні духом. Екс–головиха тепер не повертає печатку з документами. І дідько його зна, яку аферу вона може тепер з ними прокрутити.

В іншому обслуговуючому кооперативі троє громадян примудрилися скупити 90 (!) ділянок — звісно, без відома тих, хто на них господарює. Садове товариство «Металург», здавалося б, сповна використало всі юридичні важелі — двічі виграло справу в окружному Адміністративному суді, куди звернулося з позовом про неправомірне занесення до обслуговуючого кооперативу. Однак органи державної реєстрації ці рішення ігнорують.

Інший голова «хімічить» з членськими внесками і розрахунками за воду та електроенергію. А один підприємливий керівник на спільній дачній території примудрився відкрити цех із виробництва... керамічної плитки. Звісно, без відома самих дачників...

І хоча садівники намагаються захиститися офіційним роз’ясненням від імені першого віце–прем’єра Олександра Турчинова та Мін’юсту про те, що ніхто не має права за них вирішувати питання правового статусу садових товариств, у реальному житті все складається інакше.

Отож не дивно, що в Будинку спілок, де вперше за останні десять років дачники зібралися на свою конференцію, емоції часом перехлюпувалися через край. І висловів на кшталт «та я за свою землю горло перегризу» тут вистачало. Підсумком зібрання стало звернення на адресу Прем’єрки Юлії Тимошенко. Боротися за свою землю «тихі» дачники планують до кінця. Бо їм справді нічого втрачати, окрім своїх кількох соток.

 

ДОВІДКА «УМ»:

Сьогодні на Дніпропетровщині, за даними Держкомстату, нараховується 1803 садівничі товариства, де розташовано 308 тисяч ділянок. У кращі часи на них вирощували загалом до 114 тисяч тонн садовини та городини.

 

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Інструкція із самозахисту від дніпропетровських дачників

1. Не пропускайте зборів свого садового товариства чи кооперативу. При виникненні найменших підозр щодо порядності голови краще його переоберіть.

2. Обов’язково з’ясуйте, у якій формі зареєстроване ваше товариство. Якщо воно без вашого відома стало обслуговуючим кооперативом, негайно збирайте збори і підписи з вимогою відміни такої реєстрації.

3. Негайно розпочніть оформлення приватної власності на свою земельну ділянку і перевірте наявність у правління свого садового товариства чи кооперативу державного акта на право володіння землею.