Енергозбагачуючі кошики й конверти

07.10.2009
Енергозбагачуючі кошики й конверти

Рулети нашвидкуруч.

Скільки б рецептів випічки ми не знали, але звичні страви набридають, завжди хочеться чогось нового. А коли до цього бажання додається ще й потреба організму — в холодну погоду тягне насититись додатковою енергією зі здоби, — точно варто напекти пирогів, навертіти «пундиків» чи ароматних тістечок–булочок. Сьогодні спробуємо кулінарити за рецептами, що не потребують особливих навичок. Випічка ця буде смачною, проте її можна швидко зробити, прийшовши з роботи, чи у вихідні поміж інших домашніх справ.

 

Почнемо з рулету з горіховою начинкою. Для тіста розтираємо 20 г дріжджів з однією столовою ложкою цукру і шістьма ложками сметани. Окремо січемо 150 грамів вершкового масла (чи маргарину) у 350 грамах борошна, додаємо збиті зі столовою ложкою цукру три жовтки. (Акуратно відділені білки нехай трохи почекають). Потім змішуємо обидві частини і відправляємо тісто на дві години в холодильник.

Для начинки візьмемо півтори склянки чищених волоських горіхів і перемелемо. (Начинку також можна зробити зі свіжих чи консервованих яблук, слив, груш або з вершкового сиру). Спочатку збиваємо в густу піну три білки зі 150 грамами цукру. А вже потім у неї невеликими дозами легко вводимо горіхи і ванільний цукор (20 г).

Настояне в холоді тісто ділимо навпіл і тонко розкачуємо два коржі, які змащуємо горіхово–білковою начинкою і скручуємо рулетами. Кладемо рулети на змащене жиром і присипане борошном деко. (Для певності, щоб випічка не пристала, найкраще підстелити під неї промащений олією спеціальний термостійкий папір для випікання). Сформовані рулети ставимо в розігріту до 220 градусів духовку і випікаємо, доки їхня поверхня не набуде золотавого кольру. Щоб достеменно знати, що здоба пропеклася всередині, треба проткнути її сірником чи зубочисткою — якщо на дерев’яній паличці не лишається сирого тіста, можете кликати домашніх на чаювання.

Дуже подібне до попереднього тісто для здобних конвертів із фруктами. Спочатку в просіяне борошно (усього за рецептом його потрібно 800 г) натирають 350 г маргарину. Окремо розводять 50 г дріж­джів у суміші 300 г сметани та двох жовтків. Усе поєднують і вимішують тісто, що має бути схожим на те, з якого ліплять вареники. Тонко ( 1 см) розкачавши його , ріжемо на невеликі квадратики. Зверху кладемо четвертину груші, персика чи яблука (або густе повидло), посипаємо цукровою пудрою і корицею (або ванільним цукром) і скріплюємо протилежні кути квадрата. Ці конвертики відправляємо в нагріту духовку на 20—25 хвилин. Готові «пундики» можна посипати цукровою пудрою чи корицею.

Особливо діти люблять тістечка–кошики. Щоб порадувати нащадків, треба мати формочки — традиційні металеві чи спеціальні термостійкі паперові, в яких випічку можна навіть подавати до столу. Для приготування пісочного тіста знадобиться дві склянки борошна, півсклянки цукру, 200 г маргарину чи вершкового масла, одне яйце і трохи солі. Замішують тісто господині по–різному. Одні, як у попередніх рецептах, спочатку труть на грубу тертушку маргарин (масло) у просіяне борошно і добре вимішують руками, а вже потім додають трохи присолене, розтерте з цукром яйце, продовжуючи «товкти» тісто. Інші — жирову складову, цукор, сіль і яйце розтирають дерев’яною ложкою в каструлі до однорідної маси, і тільки потім всипають борошно і руками замішують тісто. Взагалі пісочне тісто не таке вже й просте як здається. При температурі, нижчій за 15 градусів, воно твердне так, що його важко розкачати. Якщо температура вища за 25 градусів — тісто кришиться, а вироби з нього виходять навпаки — твердуваті. До речі, якщо ви кластимете в тісто тільки жовтки, кошики будуть ніжнішими і крихкішими апріорі.

Якщо тісто надмірно нагрілося від рук (температура 36,6), його треба ненадовго відправити у холодильник. Потім тонко розкачати (6–7 мм) і розрізати на 10—12 квадратиків чи склянкою зробити стільки кружечків. «Геометричні фігури» помістити у формочки і пальцями притиснути до дна та стінок формочок.

Кошики випікають при температурі 240—250 градусів упродовж 12—15 хвилин. Поки вони охолонуть, зробимо крем — з 200 г вершкового масла і восьми столових ложок згущеного молока. У кошики викладаємо повітряно–вершкову масу з одного боку і частинки свіжих або консервованих фруктів чи ягід — з іншого.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>