Побиття долара

07.10.2009

Піраміда почала валитися, тільки–но найбільші біржі розпочали свою роботу. Європейська валюта «набрала ваги» щодо долара на 0,7%, швейцарський франк — на 0,8%. Найбільше подорожчали новозеландський та австралійський долари — відповідно на 1,2 і 1,3 відсотка. Зросла також японська єна, а зовсім вже непохитним у цій «м’ясорубці» залишився хіба що британський фунт.

Головна версія, якою пояснювали обвал «зеленого» деякі аналітики, зводилася до припущення, що таким чином біржі відреагували на таємні перемовини, які ведуть Росія, Китай, Бразилія, Японія та деякі інші держави. Мета «сепаратистів» — відмовитися від розрахунків за нафту в американських доларах. Як відомо, країни–експортери вже давно планують відмовитися від валюти, яка повільно, але невпинно втрачає свою ціну, на користь кошика валют із японської єни, китайського юаня, євро, а також світової вартості золота. Авторитетна газета «Індепендент» стверджує, що офіційні перемовини на цю тему проводили міністри фінансів та керівники центробанків названих вище чотирьох держав — і навіть нібито домовилися перейти на нову схему взаєморозрахунків до 2018 року.

Вітчизняні експерти не схильні перебільшувати вплив російського фактора. «Насправді ж вівторковий обвал спричинив центробанк Австралії, який напередодні підняв облікову ставку на 0,25%: з 3 до 3,25%, — пояснив «УМ» старший аналітик групи компанії «Форекс» Микола Івченко. — Це, до речі, третя країна, яка після початку кризи дозволила собі підняти відсоткову ставку: першими були центробанки Ізраїлю та Південної Кореї».

Збільшення облікової ставки головним банком країни, як відомо, означає автоматичне здорожчання валюти, яку він обслуговує. Чому на ринку такий ажіотаж викликали саме дії Австралії, а не двох її попередників, також пояснити не важко: місцева валюта найменше втратила свою вартість з пікового, докризового значення. Так, австралійський долар втратив усього лише 25%, у той час як євро — 35%, а британський фунт — 62%.

«Я прогнозую, що долар і надалі знижуватиметься у вартості, — каже Івченко. — Проте не варто вважати, що він одразу відійде у небуття: процес триватиме щонайменше 5—10 років. Адже альтернативної резервної валюти у світі поки що немає: долар становить 63% усіх світових валютних резерів. Для порівняння: євро — 25%, єна — близько 3%».

Українська гривня, до речі, свідомо чи ні, але також відреагувала на знесилений «бакс»: якщо вчорашні торги відкрилися на позначці 8,23/8,37 гривень за долар, то вже через кілька годин упали до 8,28/8,31. Втім експерти вважають, що події на світових біржах на вітчизняні реалії насправді впливають дуже мало. «Річ у тому, що наша міжбанківська біржа вкрай зарегульована, спекулянтів на торгах дуже мало. І так триватиме ще щонайменше півроку–рік», — вважає експерт.