Ритуальне прикордоння

Замість Юлії Тимошенко та Володимира Путіна, потенційну зустріч яких жваво обговорювали майже місяць тому, до Харкова приїхали міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров та його український колега Володимир Хандогій, котрий вісім місяців представляє нашу державу в світі як в. о. міністра.

Попри те що робочі переговори назвали дводенними, триватимуть вони, за великим рахунком, недовго. По–перше, вчора гості прибули в Харківський аеропорт уже о третій годині дня, а сьогодні працюватимуть лише до 12–ї. А по–друге, тривалість безпосередньо двосторонніх переговорів становитиме лише кілька годин. Спочатку, згідно з програмою, керівники МЗС мали провести коротку зустріч віч–на–віч, далі на півтори години до них приєдналися делегації зовнішньополітичних відомств, а сьогодні упродовж двох годин заплановано їхню спільну нараду з керівниками прикордонних областей обох країн.

Анонсована тема — проблеми прикордоння — теж доволі знакова у новітніх українсько–російських відносинах. До неї, як правило, звертаються тоді, коли «важкі» теми не можна зрушити з місця, але діалог потрібен бодай у формі дипломатичного ритуалу. Тож заявлені у програмі зустрічі такі тези перемовин, як облаштування пунктів пропуску вздовж державного кордону між Україною та Росією, спрощення митних і прикордонних процедур для жителів прикордонних областей, функціонування створених єврорегіонів — нічого, окрім дежа вю, не викликали. Останній раз ці проблеми обговорювали рівно два роки тому в Бєлгороді, а перед цим не раз у Харкові та інших сусідніх обласних центрах обох країн. Проте життєво важливий для пересічних громадян проект і надалі залишається нереалізованим.

Хоча, як свідчить практика, подібний діалог справді потрібен, і він увесь час триває, але на місцевому рівні. Найближчі сусіди навчилися «розрулювати» свої найнагальніші проблеми у межах спеціальних програм. Причому попарно: Харків «приятелює» з Бєлгородом, Курськ із Сумами, Чернігів із Брянськом. Результат доволі красномовний: 80 відсотків товарообігу між Україною та Росією припадає саме на географічно близькі регіони. Росіяни попивають наше пиво, а українці палять їхні більш дешеві цигарки, завезені в основному контрабандним шляхом. Словом, зміцнюють українсько–російську дружбу як можуть за відсутності цивілізованого діалогу центральних влад.

Водночас, як повідомила вчора вранці прес–служба українського МЗС, Володимир Хандогій та Сергій Лавров запланували також приділити увагу договірно–правовому оформленню державного кордону, проблемі базування Чорноморського флоту в Криму та азово–керченському врегулюванню. Вони також покладуть квіти до меморіалу Слави у лісопарку та до пам’ятника Тарасові Шевченку.