Дискусія з присмаком «Нафтусі»

02.10.2009

Цьогорічний Львівський міжнародний економічний форум, дев’ятий за рахунком, вирішили присвятити регіональним проблемам. Мабуть, щоб запрошеним було легше обговорювати головну ідею зібрання — «Як українським регіонам вийти оновленими з глобальної економічної кризи», — форум вирішили перенести з обласного центру у курортний Трускавець. Упродовж вчорашнього ранку відпочивальники з навколишніх санаторіїв здивовано спостерігали, як усі підходи до фешенебельного готелю «Ріксос» перекрили мовчазні чоловіки у чорних костюмах: до учасників дискусії і вчора, й сьогодні доєднувалися перші особи держави.

Ідея українського «міні–Давосу» себе виправдала: на тлі карпатських гір та густих осінніх лісів навіть про сумне — стан світової та вітчизняної економіки — говорити було якось легше. Більшість присутніх у залі — «губернатори», представники місцевих еліт — а також потенційні інвестори з двадцяти країн. «Ну це ж взагалі! — щиро обурювався в кулуарах голова Донецької обласної ради Анатолій Близнюк. — Сумки з документами зробили помаранчевого кольору. Спеціально, правда ж?» «Та це вони заради вас — витримали кольорову гаму у стилі донецького «Шахтаря», — хтось із журналістів намагався жартом розрулити ситуацію.

Президент України Віктор Ющенко, який відкривав роботу форуму, порівняв нашу державу зі... сплячим слоном, що має унікальні можливості. Економічний потенціал величезний, але використовується він навіть не упівсили. Свідченням нашого потенціалу для зростання є рівень інвестицій, який в останні роки стрімко пішов догори. «Коли я працював у Нацбанку, — згадав Президент, — ми мали 600—800 мільйонів доларів щорічних інвестицій і мріяли про мільярд. Чотири роки тому, на початку мого президентства, прямі інвестиції в українську економіку становили півтора мільярда доларів. За час, що минув, ми залучали по сім мільярдів доларів щороку! І таким чином за чотири роки «влили» в економіку 30 млрд. При цьому за майже 19 років нашої незалежності сума інвестицій становила 38 мільярдів. Тобто, вісім мільярдів за 14 років і 30 — за останніх чотири!».

Глава держави аргументував, звертаючись до потенційних охочих приносити свої гроші до України: ми підписали понад 70 міждержавних актів, і таким чином уникнули подвійного оподаткування для бізнесменів. Також ратифіковано документ про захист інвестицій — практично з усіми країнами світу. Україна приєдналася до Вашингтонської конвенції із врегулювання економічних суперечок, вступило до СОТ та єдиного освітнього простору. «Наступна угода, що пов’язуватиме Україну і європейський світ — це буде угода про Асоціацію, яку підпишуть упродовж кількох наступних місяців. За своїм змістом це буде найдієвіший документ з усіх, які пропонував нам Європейський союз, — повідомив Віктор Ющенко. — Назагал, це навіть не наші мрії чотирирічної давності. Ми їх перевершили!».

На думку Президента, зарубіжний інвестор ніколи не прогадає, якщо вкладатиме свої кошти в сільське господарство чи транспортну інфраструктуру. «У нас нерозвинуті порти, — констатував він. — У нас забезпечення елеваторами становить близько половини від потреби. А про потенціал вітчизняного агропромислового комплексу свідчить дуже проста цифра: ми п’яті у світі за обсягами експорту зернових».

Утім знає світ і про українські проблеми: фінансовий та бюджетний дефіцит, кризу головних галузей економіки. Надмірні витрати бюджету та дефіцит надходжень, за словами Президента, сформували «дірку» у бюджеті розміром у 10% ВВП. «Бюджет, який недоотримує планових показників близько 40 мільярдів гривень, безсумнівно, входить у конфлікт з економікою. Ситуацію намагаються рятувати збиранням податків наперед, ця цифра сьогодні становить вже 12 млрд. гривень, — сказав Віктор Ющенко. — Можна навести ще низку алогічних показників: скажімо, ціна газу для внутрішнього споживача в кілька разів нижча від його закупівельної вартості. То ж не дивно, що НАК «Нафтогаз України» «проїдав» таким чином свої кошти, а уряду не компенсував своє рішення грішми. Це призвело до того, що газова монополія має дефіцит більший, ніж державний дефіцит нації. І це стало другим дефіцитом державного бюджету — 33 мільярди».

На думку глави держави, якою він чесно поділився з зарубіжними гостями, найбільша проблема України — відсутність реальних економічних реформ. «Не запозичення, не приватизація врятують державу, а тільки курс на реформи, — заявив він. — Сподіваюся, невдовзі в Україні буде уряду, здатний на такий крок, а також здатний чесно говорити в очі людям, яка ж ситуація насправді є у нашій господарській сфері». Часом початку змін, на думку Ющенка, має стати наступний рік, коли, після президентських виборів, він сподівається побачити справді дієву роботу виконавчої влади.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>