Рости великий і маленький!

12.09.2009

Упродовж року Україна набрала велику кількість кредитів — за підсумками першого півріччя, сумарний державний борг перевищив 250 мільярдів гривень. І ростиме й надалі, прогнозують експерти. Однак залучені кошти витрачаються недостатньо ефективно: замість фінансування перспективних інфраструктурних об’єктів, ми «проїдаємо» залучені кошти, погіршуючи й без того складний стан економіки.

 

Третина — і не менше

Уже на 31 липня державний і гарантований державою борг України виріс на 16 відсотків і становив більш як 256 мільярдів гривень, або 33 мільярди доларів — підрахували в Міністерстві фінансів. Більш того — до кінця року він збільшиться до 35,4 відсотка від валового внутрішнього продукту (ВВП), повернувшись на рівень 2002 року — прогнозують експерти Міжнародного валютного фонду.

Вітчизняні ж фахівці малюють не значно приємнішу картину. За «оптимістичним» прогнозом, «прямий державний борг досягне до кінця року 217 мільярдів гривень, або 23 відсотки ВВП. Це значне збільшення порівняно з 13,8 відсотками ВВП у минулому році», — вважає економіст компанії Astrum Investment Management Олексій Блінов. Менш райдужний прогноз — сумарний борг у 368 мільярдів. «Уже зараз, за моїми підрахунками, борг становить п’ять тисяч гривень на кожного українця, а під кінець року ця цифра виросте до восьми тисяч», — вважає екс–міністр фінансів Віктор Пинзеник.

Є тільки одна приємна новина: у вересні–грудні темпи нарощування державного боргу мають сповільнитися, вважає Олексій Блінов. На його думку, різке зростання боргу спричинили два фактори. Перший, що уряд випустив у липні облігації внутрішньої державної позики на суму 11 мільярдів гривень, які пішли головним чином на рекапіталізацію банків.

Другий же — транш кредиту МВФ у розмірі 3,3 мільярда доларів був цілком направлений у державну скарбницю. Думку експерта поділяють і в Міністерстві фінансів. «Сума державного і гарантованого державою боргу України збільшилася в основному за рахунок отримання другого і третього траншів кредитної лінії МВФ у рамках загальної програми «стенд–бай», — зазначили в міністерстві. Фахівці ж Міжнародного валютного фонду пояснюють свої прогнози перш за все девальвацією гривні та прогнозованим зменшенням валового продукту.

А рука тягнеться і тягнеться...

Така політика уряду дуже ризикована — вважають у секретаріаті Президента. Адже замість того, щоб намагатись погасити вже існуючі, Кабмін бере все нові позички. Так, якщо на 2007 рік державний борг щодо до ВВП вдалось скоротити до 12,4 відсотка, то наприкінці 2008 показник підскочив до 20 відсотків. А на липень поточного року — зріс аж до 27, досягнувши станом на 31 липня майже 185 мільярдів гривень. Таким чином, наш борг уже впритул наблизився до допустимої законом про Державний бюджет граничної межі у 193 мільярди гривень.

Аналогічна ситуація з гарантованим державою боргом. Уряд так захопився наданням дозволів на залучення кредитів під державні гарантії, що на сьогодні їхній обсяг (понад 40 мільярдів гривень) уже перевищив «законний» граничний рівень у 37 мільярдів.

Беручи кредити, чиновники не довго думали над відсотками: водночас із збільшенням обсягів запозичень дорожчає і їхня ціна. Якщо на початку цього року облігації внутрішньої державної позики розміщувалися з дохідністю у 15,6 відсотка, то у липні вже були випадки залучення коштів під 28. Для порівняння — у 2006—2008 роках внутрішні запозичення здійснювалися у середньому під 9—11,5 відсотка.

Отже, державі доведеться значно витрачатися на обслуговування державного боргу в наступних роках. Крім того, необхідно врахувати, що вже в поточному році на обслуговування державного боргу в бюджеті закладено більше 15 мільярдів гривень. А це в 2,2 раза більше, ніж заплановано на фінансування охорони здоров’я.

На десерт — новий кредит

Проте навіть взяті кредити йдуть не за призначенням, вважають у секретаріаті Президента. Адже залучені кошти витрачаються не на реалізацію інвестиційних проектів, що дадуть достатньо прибутків для погашення взятих кредитів. Вони йдуть в основному на проїдання.

Це підтверджує і статистика: за сім місяців поточного року із 40,6 мільярда гривень, які уряд виділив для фінансування дефіциту загального фонду бюджету, на фінансування видатків використано лише близько 18 мільярдів. Залишки готівкових коштів — близько 22 мільярдів гривень — пішли на загальне використання для поточних виплат та погашення основної суми державного боргу. Водночас до спеціального фонду бюджету (куди входить і Стабілізаційний фонд, який мав би відіграти у кризових умовах роль локомотива розвитку економіки) залучено лише 1,3 мільярда гривень. Те саме стосується і залучення коштів під державні гарантії, яке відбувається переважно на різні «поточні» потреби.

Також із 12 прийнятих урядом рішень щодо надання дозволів на залучення кредитів під державні гарантії тільки три спрямовані на реалізацію інвестиційних проектів. Решта передбачає фінансування витрат з оплати газу чи інших поточних витрат бюджету та державних підприємств.

«У зв’язку з цим виникають значні ризики щодо джерел погашення у майбутньому таких значних обсягів боргових зобов’язань. Уникнення необхідності здійснювати реформи, реальні антикризові заходи та підміна їх на борги, за якими в кінцевому підсумку будуть розраховуватися сумлінні суб’єкти господарювання та пересічні українські громадяни, за рахунок доходів яких формується державний бюджет країни, поглиблює наслідки кризи для України», — вважають у секретаріаті Президента.

Ольга БЕВЕЗ