Вода на вагу золота

09.09.2009

З того часу, як система водозабезпечення Луганщини опинилася в руках невідомих офшорних ділків, минуло півтора року. Як і попереджали експерти, населенню краю ця оборудка, окрім підвищення тарифів удвічі, не дала нічого доброго. Причому такого сумного висновку дійшли уже не тільки пересічні луганчани, а й деякі депутати обласної ради, що входять до «біло–блакитної» більшості. Про що вони не соромляться говорити вголос. І тільки представники «концесіонера» роблять вигляд, що все йде, як слід.

Наприкінці минулого тижня відбулася чергова сесія Луганської обласної ради, на якій концесієдавець (яким, власне, сама рада і є) заслухала звіт генерального директора ТОВ «Луганськвода» Віктора Маслака. Керманич товариства з необмеженою «безвідповідальністю», статутний фонд якого становить 46 тисяч гривень, вправно оперував мільйонними сумами. Але навіть з його слів випливало, що інвестицій у розвиток водного господарства внесено аж... 18 мільйонів. Це при тому, що за умовами концесійного договору сума інвестицій за перші два роки має становити 150 мільйонів (реальна потреба, як мінімум, утричі більша).

Зрозуміло, що за такі кошти просто підтримувати систему мільярдної вартості бодай у тому стані, в якому вона була прийнята, нереально. Та «концесіонер» знайшов «вихід», елементарно відрубаючи від водопостачання найпроблемніші ділянки. Це на деякий час дозволяє поліпшити становище тих щасливців, до кого вода продовжує доходити, але навряд чи подібне «ноу–хау» може забезпечити тривалий ефект. До речі, на сесії ця практика отримала яскраве підтвердження з боку самого Маслака. Коли представник містечка Родакове спитав у нього, чому за все літо воду в кранах родаківці бачили всього 12 днів, головний водник області не посоромився «вибачитися». Мовляв, даруйте, панове–товариші, але ми вирішили, що важливіше подавати воду в міста–стотисячники.

Коли два роки тому облрадівські керманичі «обґрунтовували» необхідність передати воду області в концесію, то малювали таку схему: «концесіонер» вклавши кошти, зменшить втрати води (більше 60%!) — і за рахунок цього почне працювати прибутково. Оскільки гроші досі не надійшли, «офшорці» своє матеріальне становище прагнуть поліпшити за рахунок клієнтів. Маслак навіть «обґрунтував» перед депутатами «необхідність» підвищити й без того найвищий у країні тариф із 6,66 гривні за кубометр (вода плюс водовідведення) до 9,81 гривні. Підкресливши, що це тільки собівартість. Народні обранці мляво відреагували на таку зухвалість, бо рішення з даного питання прийматимуть тільки на наступній сесії.

А наступного дня пан Маслак потішив журналістів екскурсом у соціологію. Виявляється, ТОВ напередодні сесії замовило соцопитування відповідній лабораторії Східноукраїнського університету ім. Даля. Перше запитання: як мешканці міст Луганщини оцінюють зміни, що відбулися за останній рік у забезпеченні їх водою. Власне, можна було б і не викидати гроші на вітер, однак на Маслака, за його ж словами, зійшло одкровенням. Стосувалося воно шахтарського міста Кіровська. «Якщо там воду подавали шість годин раз на тиждень, — дивувався директор ТОВ, — то сьогодні в усі селища подають воду мінімум 16 годин». Слід гадати, кіровчани цього не помітили, тому що 70% опитаних заявили, що водопостачання в них погіршилося. Приблизно так само проголосували Стаханов і Теплогірськ. Що сказала решта Луганщини, оратор не став уточнювати, але поділився ще одним «одкровенням». Згідно з усе тим же опитуванням, якщо послуги «Луганськводи» подорожчають на 20%, то згодні це оплачувати 46,4% опитаних, якщо на 30 — 21%, на 40 — 15,5%.

Нагадаю: сам Маслак збирається підняти тариф на 50%. Що ж його контора в такому разі отримає від «вдячного» населення?