Пригадаймо власне дитинство: хто не мріяв про наметову романтику, кашу з димком, розмови біля вогнища... А скільком таке випало? Для більшості лишилося нездійсненним, правда? Утім не менше шестисот юних сумчан наступного літа таку мрію реалізують. І це вже напевне. Бо в області почав діяти проект «Європа-вектор». Саме таку назву матиме літній наметовий табір... Ні — базова стоянка літньої краєзнавчої експедиції, що розташується у Лебединському районі Сумщини.
Чому «Європа-вектор»? Один з авторів, а тепер заступник керівника проекту, представник обласного благодійного фонду «Благовіст» Віктор Бобиренко пояснює все просто. Європа — бо створювали проект на конкурс програми Єврокомісії «Розвиток громадянського суспільства у Києві та вибраних регіонах України». Вектор — бо саме до рівня Європи маємо наближатися. В очікуваному табірному житті передбачається не лише відпочинок, а й виховання, навчання. Тому «зміни» тут передбачено особливі: для юних митців, для біологів і фізиків, окремо матимуть змогу побувати в експедиції діти-сироти. Передбачається зміна з акцентом на патріотичне виховання. Хоча краєзнавство, безпосереднє знайомство з природою своєї землі вже саме по собі є невід'ємною складовою виховання любові до Батьківщини.
Оскільки один з учасників проекту — експериментальна скаутська організація, то життя, відповідно, буде за всіма правилами лісового: самоврядування, самообслуговування, конкурси на смачнішу юшку чи кашу, походи... Відповідатимуть за успіх експедиції не стільки нечисельні штатні одиниці, скільки волонтери, спеціально відібрані зі студентів педагогічного університету.
Загалом досвід організації подібного відпочинку в області є, розповідає ще один партнер проекту, голова Федерації дитячих організацій Світлана Завальна. І своєрідність методики діяльності таких експедицій, що почали діяти на Сумщині з 1996 року, в Україні неповторна. До речі, саме тоді й народилося таке поняття, як експедиція. Бо організувати просто табір виявилося надзвичайно складним. Передусім iз точки зору санепідстанції: які намети, які багаття для дітей!.. «Кожен перевіряючий, — пригадує Світлана, — приїздив зі своїми новими вказівками. Причому чи не кожні наступні вказівки відрізнялися від попередніх». Дивуватися тут нічому. Виявляється, в Україні немає жодних нормативних документів, що регламентували б роботу наметових містечок. На відміну від інших країн, у нас ця практика — дивина. Тепер за допомогою проекту багатьох непорозумінь удасться уникнути. Адже кошти проекту — а лише Єврокомісія надає понад двадцять чотири тисячі євро для його реалізації плюс кошти обласного управління у справах сім'ї та молоді, також залучені фондом «Благовіст» та інші — дозволять цього року створити прекрасну матеріальну базу. Це будуть нові намети, зроблені на замовлення, піддони до них, приладдя для куховаріння, навіть телескопи та мікроскопи для тих, хто приїде на свою «наукову» зміну...
Зрозуміло, всього цього вистачить не на один рік. Тому й підкреслюють співорганізатори проекту, що він лише старт, можливість відпрацювати модель нової організації відпочинку для подальшого її запровадження в життя. А для цього, підкреслює президент фонду «Благовіст», ініціатор проекту Микола Маркевич, будуть проводитися, тренінги для тих, хто організовуватиме такі заходи надалі. Що це варто робити — і Федерація дитячих організацій, і «Благовіст» впевнені. Найпереконливіший аргумент наводить Віктор Бобиренко: такий відпочинок на кілька порядків дешевший, ніж у стаціонарних таборах, які тільки на підтримку від пережитої зими потребують значних коштів. Отже, місцеві громади, неурядові організації могли б самі організовувати неповторне наметове літо для своїх дітей.
«Цей проект — один із трьох, що з-поміж багатьох запропонованих від Сумщини отримав підтримку проекту «Розвиток громадянського суспільства...» Наш проект діє, окрім Сумської, у Херсонській та Рівненській областях. Загалом ми підтримуємо одинадцять проектів. «Європа-вектор» — перший, який офіційно презентує себе на Сумщині», — говорить директор Центру соціального партнерства, що діє в рамках програми Єврокомісії в Сумах, Володимир Шейгус. До речі, днями відбулася презентація й самого центру. Відтепер тут надаватимуть консультативну допомогу громадським організаціям регіону.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
