Сесія — за 5 днів

       На сьогодні можливостей для навчання безліч, було б бажання, гроші та час. На жаль, у людей, заклопотаних кар'єрним зростанням, за наявності перших двох пунктів не завжди є найважливіше — час. Тож і доводиться їм сушити голову над тим, як поєднати роботу з навчанням. У пошуках вирiшення цієї проблеми я зайшла на сайт Українського центру дистанційного навчання (УЦДН) (http://udec.ntu-kpi.kiev.ua), а згодом поспілкувалася з директором Центру та його заступником. «Специфіка українського терміна «дистанційне навчання» дещо відрізняється від європейського, — говорить Інна Малюкова, директор УЦДН. — На Заході заочної форми навчання тривалий час не було. Вона почала з'являтися лише у 80-х роках минулого століття. Тому форму навчання, коли студент знаходиться далеко від викладача (розсилання матеріалів, навчання через ТБ й суто заочне навчання, коли студенти приїжджають тільки складати іспити), на Заході почали називати дистанційним. В Україні, як і в усьому СРСР, заочне навчання було ще у 1930-х роках. Тому в нас дистанційним називається навчання через інтернет або корпоративні мережі». Але головна відмінність цієї форми навчання від заочної — в її інтерактивності. Студент не просто отримує інформацію, а й активно спілкується зі своїм викладачем, іншими студентами, а також має можливість відразу застосувати отримані знання на практиці. Основний «продукт», яким користується і студент, і викладач під час навчання, — це дистанційний курс, до якого входять ще й словник із гіперпосиланнями, мультимедійні додатки, різноманітні тестові системи. Доступ до такого курсу чи блоку курсів студент отримує після оформлення договору з обраним вузом.

      До речі, Центр безпосередньо не навчає, а є провайдером Міжнародного університету фінансів (МУФ), разом з яким було організовано повне дистанційне навчання з фінансів та банківської справи, а зараз починається навчання й зі спеціальності менеджмент організацій. Центр розробив 84 курси, з яких студент може вибрати ті, які його найбільше зацікавлять. «Дистанційний курс структурований та розбитий на модулі, — розповідає директор УЦДН. — Після кожного модуля обов'язково є тест і умови переходу до вивчення наступного модуля. Система контролю також дуже широка: крім тестування, можуть бути також контрольні, курсові роботи, практичні завдання тощо». Якщо студент вивчав якусь одну дисципліну, то після закінчення курсу він проходить тільки тестування та отримує сертифiкат. Якщо ж студент прагне отримати другу вищу освіту, то після закінчення кожного семестру він, як і звичайні заочники, приїжджає складати сесію. «Причому якщо стандартна сесія триває 18—20 днів, то дистанційна — всього 3—5», — похвалився заступник директора УЦДН Володимир Радченко.

      Вартість дистанційного навчання нижча за навчання з цієї ж спеціальності на стаціонарі (йдеться про комерційні вузи, звичайно). А окремий курс коштує від 20 до 100 у. о., залежно від складності та популярності предмета. Плюс до всього навчатися можна вдома або в інтернет-кафе — вам не доведеться скачувати весь інформаційний матеріал із мережі, що не кожному по кишені. У Центрі зробили простіше: весь статичний матеріал студент отримує на CD, а інтерактивний процес навчання вже відбувається через мережу. Крім різноманітних систем тестування, він передбачає безпосереднє спілкування студента з викладачем як у режимі off-line (форум, e-mail), так і on-line (чат), коли викладач на дошці оголошень свого курсу анонсує тему та час проведення дискусії. Таким чином через чат студенти можуть обговорити тему, яка їх хвилює, а викладач  має змогу скласти уявлення про кожного студента, про його активність та готовність до переходу на наступний модуль. У семестрі з кожного предмета проводять, як правило, по два таких заняття, тривалість яких у середньому — півтори години. А якщо студент за семестр вивчає по 8—10 дисциплін, то виходить 10—20 занять. «Ми приділяємо багато уваги таким заняттям, тому що вони дають студентам змогу відчути себе причетними до процесу навчання і отримати консультації, — говорить директор УЦДН. — У подальшому пропонуватимемо заняття не тільки в текстовому варіанті, а й голосові чати та відеоконференції».

      Ефективність навчання на диво висока. Заступник директора УЦДН Володимир Радченко розповів, що члени комісії, які приймали випускні іспити і не знали, студенти якої саме форми навчання перед ними, після здачі іспитів із подивом відзначили, що рівень підготовки «дистанційникiв» вищий, ніж у «стаціонарників». «Для мене це також було одкровенням, — зізнається пан Радченко. — Я почав аналізувати й зрозумів: ті, хто навчається дистанційно, як правило, вже зрілі люди. Це або старшокурсники, які вже бачать свою перспективу як спеціалістів і потребують другої вищої освіти, або люди, які вже працюють і їм не вистачає певних знань. Вони більш мотивовані на отримання результату, вимогливіше ставляться до навчання». Ще одна причина ефективності дистанційного навчання, як стверджує директор Центру Інна Малюкова, — в тому, що це дуже добре організована, а головне — контрольована самоосвіта.

      Звичайно, на сьогодні жоден вуз не в змозі запропонувати дистанційне навчання за всіма спеціальностями, особливо технічними. За даними УЦДН в Україні використовується всього 210 розрізнених дистанційних курсів. А для отримання диплома спеціаліста необхідно вивчити близько 50—60 дисциплін.