Сесія — за 5 днів

25.03.2004
Сесія — за 5 днів

Навчатися дистанційно можна і вдома. (автора.)

       На сьогодні можливостей для навчання безліч, було б бажання, гроші та час. На жаль, у людей, заклопотаних кар'єрним зростанням, за наявності перших двох пунктів не завжди є найважливіше — час. Тож і доводиться їм сушити голову над тим, як поєднати роботу з навчанням. У пошуках вирiшення цієї проблеми я зайшла на сайт Українського центру дистанційного навчання (УЦДН) (http://udec.ntu-kpi.kiev.ua), а згодом поспілкувалася з директором Центру та його заступником. «Специфіка українського терміна «дистанційне навчання» дещо відрізняється від європейського, — говорить Інна Малюкова, директор УЦДН. — На Заході заочної форми навчання тривалий час не було. Вона почала з'являтися лише у 80-х роках минулого століття. Тому форму навчання, коли студент знаходиться далеко від викладача (розсилання матеріалів, навчання через ТБ й суто заочне навчання, коли студенти приїжджають тільки складати іспити), на Заході почали називати дистанційним. В Україні, як і в усьому СРСР, заочне навчання було ще у 1930-х роках. Тому в нас дистанційним називається навчання через інтернет або корпоративні мережі». Але головна відмінність цієї форми навчання від заочної — в її інтерактивності. Студент не просто отримує інформацію, а й активно спілкується зі своїм викладачем, іншими студентами, а також має можливість відразу застосувати отримані знання на практиці. Основний «продукт», яким користується і студент, і викладач під час навчання, — це дистанційний курс, до якого входять ще й словник із гіперпосиланнями, мультимедійні додатки, різноманітні тестові системи. Доступ до такого курсу чи блоку курсів студент отримує після оформлення договору з обраним вузом.

      До речі, Центр безпосередньо не навчає, а є провайдером Міжнародного університету фінансів (МУФ), разом з яким було організовано повне дистанційне навчання з фінансів та банківської справи, а зараз починається навчання й зі спеціальності менеджмент організацій. Центр розробив 84 курси, з яких студент може вибрати ті, які його найбільше зацікавлять. «Дистанційний курс структурований та розбитий на модулі, — розповідає директор УЦДН. — Після кожного модуля обов'язково є тест і умови переходу до вивчення наступного модуля. Система контролю також дуже широка: крім тестування, можуть бути також контрольні, курсові роботи, практичні завдання тощо». Якщо студент вивчав якусь одну дисципліну, то після закінчення курсу він проходить тільки тестування та отримує сертифiкат. Якщо ж студент прагне отримати другу вищу освіту, то після закінчення кожного семестру він, як і звичайні заочники, приїжджає складати сесію. «Причому якщо стандартна сесія триває 18—20 днів, то дистанційна — всього 3—5», — похвалився заступник директора УЦДН Володимир Радченко.

      Вартість дистанційного навчання нижча за навчання з цієї ж спеціальності на стаціонарі (йдеться про комерційні вузи, звичайно). А окремий курс коштує від 20 до 100 у. о., залежно від складності та популярності предмета. Плюс до всього навчатися можна вдома або в інтернет-кафе — вам не доведеться скачувати весь інформаційний матеріал із мережі, що не кожному по кишені. У Центрі зробили простіше: весь статичний матеріал студент отримує на CD, а інтерактивний процес навчання вже відбувається через мережу. Крім різноманітних систем тестування, він передбачає безпосереднє спілкування студента з викладачем як у режимі off-line (форум, e-mail), так і on-line (чат), коли викладач на дошці оголошень свого курсу анонсує тему та час проведення дискусії. Таким чином через чат студенти можуть обговорити тему, яка їх хвилює, а викладач  має змогу скласти уявлення про кожного студента, про його активність та готовність до переходу на наступний модуль. У семестрі з кожного предмета проводять, як правило, по два таких заняття, тривалість яких у середньому — півтори години. А якщо студент за семестр вивчає по 8—10 дисциплін, то виходить 10—20 занять. «Ми приділяємо багато уваги таким заняттям, тому що вони дають студентам змогу відчути себе причетними до процесу навчання і отримати консультації, — говорить директор УЦДН. — У подальшому пропонуватимемо заняття не тільки в текстовому варіанті, а й голосові чати та відеоконференції».

      Ефективність навчання на диво висока. Заступник директора УЦДН Володимир Радченко розповів, що члени комісії, які приймали випускні іспити і не знали, студенти якої саме форми навчання перед ними, після здачі іспитів із подивом відзначили, що рівень підготовки «дистанційникiв» вищий, ніж у «стаціонарників». «Для мене це також було одкровенням, — зізнається пан Радченко. — Я почав аналізувати й зрозумів: ті, хто навчається дистанційно, як правило, вже зрілі люди. Це або старшокурсники, які вже бачать свою перспективу як спеціалістів і потребують другої вищої освіти, або люди, які вже працюють і їм не вистачає певних знань. Вони більш мотивовані на отримання результату, вимогливіше ставляться до навчання». Ще одна причина ефективності дистанційного навчання, як стверджує директор Центру Інна Малюкова, — в тому, що це дуже добре організована, а головне — контрольована самоосвіта.

      Звичайно, на сьогодні жоден вуз не в змозі запропонувати дистанційне навчання за всіма спеціальностями, особливо технічними. За даними УЦДН в Україні використовується всього 210 розрізнених дистанційних курсів. А для отримання диплома спеціаліста необхідно вивчити близько 50—60 дисциплін.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>