Рано спровадили Діда Мороза?

25.03.2004

      Окрилені ранньою весною господарства багатьох областей України уже почали сіяти ячмінь, однак Укргідрометцентр рекомендує керівникам не квапитися й активно розпочинати посівну ранніх ярових культур лише в південних регіонах, оскільки із завтрашнього дня в країні прогнозується помітне похолодання. Про це в інтерв'ю АПК-інформ повідомила начальник управління агрометеорології Тетяна Адаменко. За її словами, нині тільки на півдні — оптимальні температури для весняного старту. При цьому вона додала, що на півдні України й у південних районах Дніпропетровської області починає висихати верхній шар грунту, що може негативно вплинути на сходи насіння, якщо весна буде сухою і вітряною. «У південних регіонах ми рекомендуємо сіяти такі ранні культури, як ярову пшеницю, ячмінь, овес», — відзначила вона. Водночас вона застерегла від початку сівби інші області, оскільки після 26 березня температура вночі може опускатися до мінус 2 градусів.

      А от спеціаліст із довготермінових прогнозів Володимир ПРОСУНКО, завідувач відділу агрометеорологічного та математичного аналізу і досліджень Інституту гідротехніки і меліорації УААН, застерігає, що хвилі заморозків «гулятимуть» Україною до травня.

 

      Заморозками називається зниження температури повітря і поверхні грунту до 0оС і нижче на тлі позитивних середньодобових температур, яке зазвичай весною та восени. Таке різке похолодання створює несприятливі умови для росту і розвитку польових культур у період їхньої вегетації, нерідко призводить до пошкодження репродуктивних або вегетативних органів рослин, а в окремих випадках — і до повної загибелі посівів. Найбільшої шкоди селянам завдають пізні весняні заморозки, що «приходять» наприкінці квітня й у травні, коли з'являються перші паростки городніх культур і квітнуть садки. За характером атмосферних процесів, що сприяють виникненню цих негативних явищ, фахівці розрізняють три типи заморозків: адвективні, радіаційні та адвективно-радіаційні (змішані).

      Адвективні заморозки виникають внаслідок вторгнення холодної маси повітря з температурою нижче 0оС. При цьому типі заморозкiв низькі температури можуть тривати кілька діб поспіль, охоплювати великі території і супроводжуватися хмарною і вітряною погодою.

      Радіаційні заморозки виникають у безвітряні та безхмарні ночі при відносно низьких середньодобових температурах через інтенсивне випромінювання тепла поверхнею грунту, охолодження її і прилеглого шару повітря.

      «Змішані», адвективно-радіаційні, заморозки виникають як від вторгнення холодної повітряної маси, так і наступного її охолодження за рахунок нічного випромінювання. Цей тип заморозкiв спостерігаються наприкінці весни — на початку літа і є дуже небезпечними для сільськогосподарських культур.

      Аналіз багаторічних спостережень за мінімальною температурою повітря та поверхні грунту показав, що за період з 1955 по 2003 роки пізні весняні заморозки інтенсивністю мінус 3-5оС у повітрі спостерігалися в окремі роки наприкінці другої декади квітня, а в Київській, Житомирській, Львівській і Хмельницькій областях — навіть після 5 травня. Мінімальна температура мінус 1оС у повітрі відзначалась по всій території в останній п'ятиденці цього місяця. На поверхні грунту пізні весняні заморозки інтенсивністю мінус 1-3оС виникали у третій декаді травня.

      Розрахунки ймовірності мінімальної температури навесні, зокрема, показують, що з найбільшою ймовірністю (27-37 відсотків, тобто 3-4 рази протягом десяти років) травневі заморозки в повітрі спостерігаються в східних і північних областях, таких як Луганська, Сумська, Чернігівська, Київська, Житомирська, північно-західних областях — Волинській, Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській, а також у Черкаській області. З імовірністю 20-25 відсотків виникають заморозки на території Кіровоградської, Хмельницької, Рівненської та Закарпатської областей і Автономної республіки Крим.

      Найменша імовірність виникнення заморозків (5-11 відсотків), тобто з повторенням не частіше одного раза протягом десяти років, — у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській і Чернівецькій областях. На іншій території зниження температури повітря нижче 0оС коливається в межах 14-18 відсотків.

      За останнє десятиліття інтенсивні заморозки в травні спостерігалися протягом чотирьох років поспіль: у 1999, 2000, 2001 та 2002 роках. Зважаючи на те, що в поточному році травень очікується дещо прохолоднішим, ніж звичайно, варто підготуватися до зустрічі з таким небажаним природним явищем.

      Необхідно пам'ятати, що найбільш розповсюдженим способом боротьби із заморозками є задимлення ділянки з рослинами чи квітучими деревами перед очікуваним, відповідно до попередження Гідрометцентру, зниженням температури повітря нижче 0оС в наступну ніч. Для цього варто завчасно підготувати купи з опалого листя, соломи й іншої вологої підстилки. Підпалюють їх за вітром, так, щоб дим поширювався на захисну ділянку.

      Іншим доступним способом є поливання під кінець дня ділянки, де ростуть овочеві чи садові культури. Внаслідок виділення прихованого тепла при випаровуванні вологи температура повітря в шарі, що прилягає до поверхні грунту, підвищується на 1-2оС. Цього буває достатньо, щоб запобігти зниженню температури нижче 0оС. Природною протидією заморозкам є вітер, який змішує повітря.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>