У першій половині вчорашнього дня парламентарії, в серцях яких палає дух політреформи, намагались викроїти якомога більше для роботи «пiд» зміни до Конституції. Спершу планувалося, що Верховна Рада прийме рішення про проведення голосувальних днів, окрім «законних» вівторка та четверга, у середу (себто вчора) і в п'ятницю, а також про проведення пленарних засідань 30-31 березня замість того, щоб роз'їжджатися по областях, округах тощо. «Понадплановий» час депутати хотіли використати на розгляд політреформи, а точніше, законопроектів про пропорційні вибори до ВР (за вівторковою домовленістю цей закон мав би розглядатися сьогодні) і до місцевих органів влади (розгляд — у п'ятницю).

Першого квітня буде не до сміху великим підприємствам-експортерам, адже в День дурня над ними розпочнеться експеримент Кабінету Міністрів щодо виплати експортного податку на додану вартість. Експеримент, ідейним натхненником якого виступає перший віце-прем'єр та міністр фінансів Азаров, передбачає, що відрахування до держбюджету ПДВ та обігу коштів податку відбуватиметься через окремі рахунки. Основне завдання таких спецрахунків, пояснив Микола Азаров, — по-перше, вирішити проблему адміністрування ПДВ, по-друге, автоматично компенсувати його з держбюджету і, найголовніше, звести до мінімуму махінації з поверненням коштів.

Наступних вихідних має бути обраний голова Ромен, одного з провідних міст Сумщини. Рішення про ці вибори прийнято у грудні минулого року. Відставка попереднього міського голови Миколи Лаврика була доволі несподіваною. Обраний уже за нині діючого обласного голови Володимира Щербаня, він ніби влаштовував його команду. Важко сумніватися і в ділових якостях Лаврика — колишнього керівника роменського об'єднання «Талан», одного з найуспішніших підприємств не лише області, а й галузі на той непростий час занепаду економіки. Та все ж формулювання «за станом здоров'я» загалом було сприйняте з недовірою.

«До падіння режиму залишилося... днів», сповіщає інформаційний стенд на балконі офісу блоку «Наша Україна — Народний рух України» у, здавалося б, спокійному райцентрі Чернігівщини — Прилуках. Цифра на одному з будинкiв у центрi мiста змінюється щодня. Учора, приміром, було 222, що й зафіксував об'єктив фотокореспондента «УМ».

Кілька років тому в Україні ганебно провалилася ідея створення так званої Телевізійної академії з присвоєнням титулу академіка двом десяткам людей, які подобалися організаторам цього псевдоакадемічного теледійства. Провалився й пишно обставлений конкурс телепрограм «Золота ера», оскільки більшість лауреатів постали з середовища ініціаторів конкурсу — телекомпанії «Студія «1+1», тодішній керівник якої одночасно був і найголовнішим академіком. Журналісти відвернулися від «Золотої ери», заявивши, що це — профанація творчого змагання. Тоді їм, журналістам, про це ще хотілося писати й говорити в ефірі. Зрештою, й гандж того конкурсу був суто українським: змагалися, хто кого обдурить, нахапається більше за інших. Нинішня ж телевізійна Україна стала разюче іншою. І нинішній найповажніший телефестиваль — Національна премія України у галузі телебачення «Телетріумф» — став показовим прикладом запровадження «темників» та застосування цензури навіть там, де мали б визначати кращих за результатами створеного і показаного в ефірі.