Вижву гріє не кожух
У волинському селі кожухарів колись була навіть своя таємна мова Ніна РОМАНЮК   

Усе почалося з... кожуха. З банального кожуха, якого умів пошити чи не кожен чоловік цього села. Пардон, міста, бо Нова Вижва селом стала вже за влади нової, радянської. До того від часів незабутньої королеви Бони, яку й досі шанують і пам’ятають у цих краях, вона звалася містом. Його мешканці ніколи не знали, що таке неволя і панщина, бо завжди були вільними людьми. І саме цей дух свободи надихнув, напевне, вижівських кожухарів, або шнайдерів, як називали їх колись, на захист своїх інтересів. Тому вони й винайшли свою особливу мову, шнайдерську, яку розуміли тільки вони...