Те­атр по­чи­на­єть­ся із су­ду

Те­атр по­чи­на­єть­ся із су­ду

Ад­во­кат ун­сов­ців Ми­ко­ла Ян­ко дає ме­ні прос­лу­ха­ти за­пис вер­дик­ту, який Вер­хов­ний Суд Ук­ра­ї­ни ви­ніс 4 бе­рез­ня цьо­го ро­ку, роз­г­ля­нув­ши ка­са­цій­ну скар­гу у «спра­ві 9 бе­рез­ня». Циф­ро­вий йо­го дик­то­фон чіт­ко за­фік­су­вав час, вит­ра­че­ний на про­го­ло­шен­ня рі­шен­ня: од­на (!) хви­ли­на і п'ять се­кунд. Це — ре­зуль­та­тив­на час­ти­на суд­дів­сь­кої пос­та­но­ви, яка, мож­ли­во, за сут­тю сво­єю і по­вин­на бу­ти сес­т­рою та­лан­ту, при­я­тель­кою стис­лос­ті чи свек­ру­хою твор­чої іс­к­ри. Але бі­да не в тім, що суд­ді ВСУ ви­я­ви­ли­ся та­ки­ми сло­вес­ни­ми спар­тан­ця­ми. Гір­ко, що «спра­ву 9 бе­рез­ня» від­п­ра­ви­ли в ар­хів за лі­че­ні се­кун­ди, пос­та­но­вив­ши: скар­гу ли­ши­ти без за­до­во­лен­ня, ви­рок без — змін, кра­ї­ну — без ге­ро­їв, ге­ро­їв — без ре­а­бі­лі­та­ції і так до без­кі­неч­нос­ті...

На скіль­кох стіль­цях си­дить твоє псев­до?

На скіль­кох стіль­цях си­дить твоє псев­до?

Ці­ка­ві ан­кет­ки ле­жать пе­ре­ді мною. «Ан­ке­та жур­на­ліс­та» та «Ан­ке­та дру­ко­ва­но­го за­со­бу ма­со­вої ін­фор­ма­ції». Ав­тор вит­во­ру — Дер­жав­ний ко­мі­тет те­ле­ба­чен­ня і ра­ді­о­мов­лен­ня Ук­ра­ї­ни. Ме­та їх на­пи­сан­ня — най­ш­ля­хет­ні­ша: вив­чи­ти «си­ту­а­цію в ін­фор­ма­цій­ній га­лу­зі». За­над­то аб­с­т­рак­т­но ска­за­но, але сльо­зи зво­ру­шен­ня вже про­сять­ся з очей: нас, жур­на­ліс­тів, вив­ча­ти­муть, як бі­о­ло­ги гі­ма­лай­сь­ко­го вед­ме­дя, нас за­хи­ща­ти­муть, нас, хтоз­на, на­віть по­са­дять за гра­ти у зо­о­парк, де над кліт­ка­ми бу­дуть вка­за­ні на­ші псев­до­ні­ми. А як­що ми по­ми­ля­є­мось, то на­ві­що Дер­ж­ком­те­ле­ра­діо по­діб­ний об­лік? Ад­же в «Ан­ке­ті жур­на­ліс­та» про­сять вка­за­ти ім'я, пріз­ви­ще, по-бать­ко­ві (ну не­хай!), да­ту та міс­це на­род­жен­ня, до­маш­ню ад­ре­су (при­пус­ти­мо, і це ще ро­бить­ся без зад­ньої дум­ки), а та­кож псев­до­нім (мо­же, йо­го ще на ло­бі мар­ке­ром на­пи­са­ти?!), улюб­ле­ну те­ма­ти­ку (при­мі­ром, ан­ти­куч­міс­т­сь­кі на­ри­си), за­без­пе­че­ність жит­лом, се­ред­ньо­мі­сяч­ну зар­п­ла­ту у рід­но­му ви­дан­ні та го­но­ра­ри з ін­ших ЗМІ. Сло­вом, «Ксі­ва? Ха­за? Го­но­рар?»...

Всі статті рубрики