Немає добрішої, ніжнішої істоти на землі, як мати. Немає жорстокішої, егоїстичнішої істоти, як мати. У цьому протиріччі й увесь парадокс. Хоча наділив Бог людину здатністю мислити, та, може, саме цей дар і затуманює деяким мамам розум, штовхаючи на страшні речі — дітовбивство? Може, їхній розум біжить у критичних ситуаціях попереду почуттів, емоцій і навіть вроджених інстинктів?

Недавно на Сумщині святкували дату, яка не позначена в жодному календарі. Двадцять років тому було утворено перший в області дитячий будинок сімейного типу. У 90–х кількість таких дитбудинків зросла до п’ятнадцяти. Минуло досить багато часу, аби нова форма виховання утвердила себе. Щоправда, нині таких дитбудинків–родин у регіоні менше — чотирнадцять. І така ситуація, запевняють жінки–виховательки, які свого часу об’єдналися у громадську організацію «Калинове гроно», по усій Україні. Чому? Можливо, ця форма не виправдала себе?