Кучму на царство!

      Коли чоловік щодня по кілька разів присягається дружині, що нізащо її не зрадить, це зазвичай означає одне: «стрибок у гречку» вже відбувся або планується, і запевненнями подружній вірності «благовірний» просто намагається замилити своїй половині очі. Так само й у випадку з Леонідом Кучмою: чим більше наш гарант заперечує свій «похід наліво», тобто всупереч Конституції на треті вибори, тим більше виникає сумнівів у його щирості. Звісно, хтось може зауважити, що після стількох обіцянок не балотуватися втретє, висунувши свою кандидатуру знову, Кучма підпише собі як політику смертний вирок. Але в Україні, як і в сонячних Туркменістанах-Таджикістанах, політичний розрахунок тих, хто радить Президентові робити такі заяви, може бути значно тоншим: мовляв, якщо Леонід Данилович переконає народ у тому, що «добровільно» ставати главою держави втретє не збирається, тим щирішим виглядатиме його «милостива згода» пристати на «благання мас» «не покидати Україну напризволяще» й очолити нашу державу втретє.

      Звісно, це все припущення, але навряд чи їх можна назвати висмоктаними з пальця. «Україна молода» вже писала про застереження «нашого українця» Бориса Беспалого, який наголошує, що спроба влади скасувати Закон «Про президента УРСР» у редакції 1991 року спрямована саме на те, аби відкрити Кучмі широкий шлях на «великі перегони-2004», адже це «єдиний законодавчий акт, що містить застереження проти третього терміну президентства однієї особи», а Конституція, в якій записана аналогічна норма, була ухвалена вже після вступу Л. Д. «на трон». Поживу для сумнівів дали й самі «більшовики», які, мов той Пилип з конопель, «вискочили» із поданням до Конституційного Суду щодо права Леоніда Кучми балотуватися у президенти втретє. Як висловився в інтерв’ю «Українській правді» з цього приводу голова депутатської групи «Народовладдя», котра ініціювала це подання, Богдан Губський, це було зроблено для того, «щоб суспільство знало, чи може діючий Президент балотуватися ще раз у 2004 році, чи це юридично неможливо. Відповідь Конституційного Суду повинна бути остаточною. Після того, як це питання буде з’ясовано, можна рухатися вперед». А що означає для пана Губського «рух уперед», можна припустити з його фрази, яка, за інформацією «УП», прозвучала на останній зустрічі гаранта з фракціями більшості. «Коли більшовики торкнулися проблеми єдиного кандидата від пропрезидентських сил, — пише інтернет-видання, — Богдан Губський встав і сказав приблизно таке: «Зараз ця тема продовжує обговорюватися. Але серед нас уже є єдиний кандидат. І цей єдиний кандидат – ви, Леонід Данилович». Кучма, почувши це, випрямив спину». Щоправда, сам пан Богдан назвав цю цитату неточною, але заперечувати її змісту не став.

      Та й справді, ну кого ж іще тій більшості висунути, як не діючого «папу»? Адже там кожен другий мислить себе майбутнім Президентом, і навіть самі «більшовики» погоджуються з тим, що обрати поміж себе єдиного кандидата на вибори фактично нереально. А варто Конституційному Суду визнати Кучму легітимним кандидатом на вибори-2004, і скількох проблем, сварок та фінансових втрат на хабарі можна буде уникнути...

      Ви можете собі уявити, що в цій країні суд, хай навіть і Конституційний, може сказати Самому «ні!»? Риторичне запитання. За інформацією «УМ», щонайменше у трьох областях уже ухвалено рішення висунути Леоніда Кучму кандидатом у президенти на наступну каденцію. Зрештою, є ж іще політична реформа, один із варіантів якої пропонує народові взагалі не напружуватися – всю «брудну роботу» з обрання Президента за нього виконає Верховна Рада. І тоді — прощавай, Кучмаїно номер два, здрастуй, Третій Кучманістане?