Ліза Дружиніна любить смачну їжу, але не витрачає на її приготування багато часу. (Фото з архіву Лізи Дружиніної.)
У мене в родині завжди смачно готували — мама, тато, бабуся. Я виросла з усвідомленням того, що їжа повинна бути смачною та корисною. Особисто я не люблю витрачати багато часу на приготування їжі, бо часто цього часу просто немає. Після того, як тренуєш та тренуєшся багато годин поспіль, повертаєшся додому з єдиним нестерпним бажанням — щось з’їсти, терміново і віддразу, ще до того, як все зготується. У такі моменти мене виручають декілька простих рецептів.
Мої найулюбленіші гриби — лисички. Як на мене, ідеальний гарнір до м’яса та птиці. Можна їсти їх і самостійно. А готую лисички я так: спочатку на сильному вогні смажу дрібно нарізану цибулю шалот та подрібнений часник. Потім кидаю лисички, чекаю, поки почне з’являтись легка скоринка. Додаю трохи вершкового масла, солю, перчу — і все, маю ніжні лисички із солодкими нотками цибулі. До речі, солити цю нехитру страву треба в кінці смаження, інакше вся рідина з грибів вийде і вони стануть сухими. Ще одне — нещодавно дізналась, що лисички як англійською, так і французькою chanterellе. Можливо, ця інформація знадобиться тим, хто збирається подорожувати чи готувати за іншомовними рецептами.
Рибу смажу, як у дитинстві готувала мама. Цілу рибу на кшталт коропа необхідно помити, випатрати, зняти луску, ще раз помити. Зробити глибокі розрізи, посолити, поперчити і смажити на сильному вогні найкраще на оливковій олії. Коли риба обсмажена з обох боків, додаємо чайну ложку вершкового масла, зменшуємо вогонь і періодично поливаємо коропа змішаними маслом та олією. Готову рибу доречно спочатку покласти на серветку — щоб зняти залишки жиру. Дуже освіжає рибу лайм. Можна сік лайма змішати з сіллю і перцем, а можна все окремо — на смак посолити, поперчити, а вже зверху вичавити сік — це не принципово. Замість кислішого на смак лайму можна взяти трохи лагідніший лимон.
Паралельно з рибою можна посмажити стручкову квасолю з травами, дрібно нарізаний болгарський перець та зубок часнику, розчавлений ножем. Квасоля добре смакує з петрушкою, базиліком, шпинатом. Тут можна обирати за смаком.
На десерт я полюбляю коктейль із смородини з журавлиною, молоком та вершками. Звичайно, цей напій — більш сезонний варіант, бо краще смакує зі свіжими ягодами. Хоча можна використати і заморожені, але обов’язково подрібнені. Щодо пропорцій, точних рекомендацій дати не можу, оскільки сама готую коктейль «на око». Мій власний визначник — щоб колір суміші у блендері був досить яскравим.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
