«Якщо є два праведники у цій країні, то я — один із них», — скромно заявив старший пастор «Посольства Божого» Сандей Аделаджа, причому не уточнив, хто другий праведник, залишаючи, напевно, вакантним місце біля себе в українському пантеоні. Хоч прес–конференція була присвячена 15–річчю церкви «Посольства Божого» в Україні, про ювілей говорили мало: «Тінь падає на цю річницю, через звинувачення, висунуті проти мене», — заявив пастор Сандей. Недаремно, адже через крах сумнозвісної фірми «Кінгз Кепітал», у якій заставили свої квартири багато прихожан Аделаджі, і до організації якої причетні наближені пастора із керівництва церкви, кримінальну справу за шахрайство порушили і проти самого Сандея Аделаджі.

Учора біля могили генерала УНР Якова Гандзюка коло Михайлівської церкви Видубицького монастиря пильнувала Почесна варта Міністерства оборони, Спілки офіцерів та Українського інституту національної пам’яті. «Це єдина могила генерала армії Української Народної Республіки, що збереглася в Києві», — пояснив «УМ» завідувач відділу музеїв УІНП Олександр Кучерук. Генерал російської армії Гандзюк, родом із Поділля, за військові заслуги отримав титул потомственого дворянина і нагороджений сімома відзнаками, зокрема, орденом святого Георгія IV ступеня.

Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко вирішила втілити в життя свою погрозу – «спускати шкури» з міністрів, які допустили заборгованість із заробітних плат у своїх відомствах. На вчорашньому засіданні до аж таких радикальних кроків не дійшло, але уряд уже оголосив попередження міністрові оборони Юрію Єханурову та міністрові регіональної політики та будівництва Василю Куйбіді.

Спробу самоспалення здійснив 32–річний луганчанин, який працює електриком у ТОВ «Лугагрант». Причиною стала нерегулярна виплата заробітної плати. Подробицями інциденту поділилася начальник Центру громадських зв’язків обласного управління МВС Тетяна Погукай. Чоловік зайшов до офісу в самому центрі Луганська близько 16.00 із пластиковою пляшкою, наповненою бензином. Під час спілкування з директором ТОВ він у різкій формі висловив вимогу негайно виплатити зарплату й повернути зарплатні борги.

Учора чоловік, який представився журналістам фермером із Миколаївської області, забарикадувався на першому поверсі адміністративної будівлі по вулиці Московська, 3 і погрожував самоспаленням. Як згодом стало відомо, протестувальник — досить відома особа — Сергій Архипов, який неодноразово погрожував підпалити себе або щось підірвати.

2—3 квітня у Волинському національному університеті відбулися VII Всеукраїнські наукові читання «Леся Українка і сучасність». Ще у вересні 2006 року в головному виші Волині започаткував свою діяльність Науково–дослідний інститут Лесі Українки, на базі якого вже традиційно проводяться наукові зібрання відомих дослідників творчості знаменитої письменниці. У рамках нинішнього форуму відбулася передача Інституту безцінних реліквій родини Косачів, зібраних свого часу племінницею Лесі Українки Ольгою Сергіїв–Борисовою, яка померла у США в 2001 році. А повернулися раритети, зокрема, завдяки Тамарі Скрипці — колишній випускниці Волинського університету. Вона частину родинних реліквій, серед них і рукописи Лесі та іконографічний архів, ще у 2008 році передала Інституту літератури НАНУ, а інші подарувала музею Лесі Українки в Києві та Науково–дослідному інституту Лесі Українки.

Першого квітня з самого ранку кожен мастак слова намагався обкрутити свого ближнього. Серед політично налаштованих подією номер один стали чутки, що Юлія Тимошенко зреклася престолу. Ласих на культурні посиденьки журналістів, художників, акторів, які трьома автобусами рушили цього славного дня з Києва у село Гоголеве Шишацького району, що на Полтавщині, ця нісенітниця не зачепила. У всіх був святковий настрій, адже попереду чекало святкування у його рідній садибі 200–літнього ювілею нашого генія — Миколи Васильовича Гоголя. Та Гоголь не був би Гоголем, якби на свій день народження не втяв із нами жарту. Замість запланованих трьох годин у дорозі ми зависли на цілих шість. Своєю значимістю Гоголь наколотив моголя із назвами населених пунктів. Водіям автобусів замовники сказали, що їдемо у Гоголеве, що біля Миргорода. Як виявилося згодом, з містечка Гоголеве, яке до письменника не має жодного стосунку, в село Гоголеве, де письменнику перерізали пуповину, їхати годину з гаком. От і закрутив нам носа «безносий».