«Протибанкова міна»

26.02.2009

Як зізнався потім затриманий уродженець Чечні, це відділення «Райффайзен Банк Аваль», розташоване у відносно безлюдному місці, він «намітив» давно. А щоб справити на банківських співробітників відповідне враження, навіть спеціально почав відрощувати бороду. Та, звісно, не тільки нею він збирався лякати касирів. Отже, увірвавшись близько п’ятої години вечора до відділення банку, чоловік у чорному почав вимагати гроші, погрожуючи гранатою та вибуховим пристроєм, який обіцяв підірвати в разі спротиву. Грабіжник, забравши пакет, куди налякані касири запхали наявні банкноти, жбурнув на підлогу гранату «Ф–1». Щоправда, чеку з неї він чомусь не висмикнув.

Утекти з грішми зухвальцю все ж не вдалося — співробітники банку встигли натиснути так звану «тривожну кнопку» і до відділення примчав наряд служби державної охорони. Чеченець у цей момент відійшов від приміщення пограбованого банку всього на півсотні метрів. Отож із пакетом, де були 37 тисяч 950 гривень, відразу довелося роз­прощатися. «Він спробував чинити опір, тому його довелося знешкоджувати за допомогою прийомів рукопашного бою, — розповідає молодший інспектор спеціального підрозділу групи затримання міжрайонного відділення ДСО №3 Дмитро Ільчук. — Під час огляду в затриманого виявили дві гранати, ніж у задній кишені штанів, а під курткою «пояс шахіда» — поліетиленовий пакет із дротами. У руках він ще тримав пакет, схожий на детонатор».

Потім з’ясувалося, що «брати» банк чеченець пішов із трьома гранатами, дві з яких бойові. До речі, тепер він стверджує, що одну з бойових «лимонок» залишив у банківському відділенні, аби «відмазати» охоронця. Мовляв, того могли звинувачувати в тому, що злякався макета. Щодо походження гранат, затриманий переконує, що знайшов їх колись на смітнику і тривалий час тримав вдома про запас. А ось муляж міни виготовив власноруч, тим більше що свого часу, за його словами, працював у вибухотехнічній сфері.

А головними мотивами розжитися банківськими коштами 45–річний уродженець Грозного, який нині мешкає в Мар’їнці, називає борги. Мовляв, винен кредиторам більше десяти тисяч гривень. Свого часу він спробував зайнятися комерційною діяльністю, проте «прогорів» і відтоді не має можливості знайти роботу, аби прогодувати двох дітей, яких виховує разом із дружиною. Крім того, на його утриманні ще є хвора мати.

«У мене був вибір: або лізти в петлю, або грабувати», — переконує він слідчих. Зрештою, про петлю, схоже, затриманий каже аж ніяк не голослівно. Бо вже в райвідділі міліції, залишившись без нагляду, він спробував вкоротити собі віку за допомогою удавки, яку змайстрував із... шкарпеток. А про те, що в разі провалу мав намір покінчити з собою, засвідчують і прикріплені гумками до обох зап’ясть половинки лез. Черконути ними по венах завадили пильні правоохоронці.

За фактом затримання боржника–грабіжника порушено карну справу за ч. 3. ст. 187 КК (розбій), що передбачає позбавлення волі терміном від семи до дванадцяти років плюс конфіскація майна.

  • І нема на то РАДИ

    Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>

  • Вижити за лінією фронту

    Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>

  • Школа войовнича

    Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>

  • ЗалізоБЕТОНні докази

    Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>

  • Шукайте жінку

    Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>

  • Пані невДАЧА

    Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>