«Специ» рвуться у бій

Українському спецназу незабаром можуть дозволити захищати наших співвітчизників та інтереси України не лише на Батькіщині, а й у будь–якій точці Земної кулі. Це станеться, якщо Верховна Рада проголосує за зміни до Закону «Про боротьбу з тероризмом», які запропонував депутат від «НУНС» Кирило Куликов. Ці зміни дозволять спеціальним підрозділам Міністерства оборони та Служби безпеки проводити антитерористичні операції за межами України. Зараз і Міноборони, і СБУ мають право діяти лише на власній території, чим програють іноземним колегам, вважає пан Куликов: «Україна значно обмежена порівняно з багатьма державами стосовно захисту своїх громадян поза власними кордонами». Такий висновок напрошується з аналізу подій із захопленням судна «Фаїна», вважає депутат.

З такою думкою погоджуються й у силових відомствах. За словами речниці голови СБУ Марини Остапенко, ще наприкінці вересня минулого року, коли «Фаїну» лише захопили і розглядався силовий варіант, проводилися і переговори з країнами НАТО задля сприяння у доставці на захоплене судно українського спецпідрозділу, проте законодавчо таке не виписано. Служба безпеки законопроект підтримує: «Це дасть можливість поліпшити захист наших громадян за кордоном», — сказала пані Остапенко в розмові з «УМ». Міністерство оборони теж має що запропонувати для боротьби з тероризмом і лише чекає на відповідний дозвіл. «У нас є свої спецпідрозділи, ми називаємо їх «армійський спецназ», — каже старший офіцер управління прес–служби МО Костянтин Саділов. — Це не належало до нашої компетенції до 2006 року, коли указом Президента прийнято Стратегічний замисел застосування Збройних сил, де передбачено застосування армійських спецпідрозділів для боротьби з тероризмом, але тільки на території України». Своїх «спеців» має і Головне управління розвідки.

Прийняття закону не означатиме автоматично, що українські спецназівці не вилазитимуть із закор­дон­них «відряджень». Процедура рішення про участь у «силовому варіанті» за кордоном, яку пропонує законопроект, є складною і, можливо, занадто громіздкою як на проблеми «швидкого реагування». Так, пропозиція про проведення такої операції вноситься спочатку до Ради нацбезпеки й оборони головою Служби зовнішньої розвідки, за узгодженням з міністерствами оборони і закордонних справ, РНБО справу вивчає і вносить відповідну пропозицію на розгляд Президента, який, у свою чергу, рішення приймає, після чого Прем’єр–міністр має ще його завізувати, а після цього більшістю голосів закордонну «вилазку» спецназу має ще підтримати Верховна Рада.