Долари в намул

06.02.2009

Комунальне підприємство «Водоекотехпром», що діє в обласному центрі Прикарпаття, отримало від Світового банку 7 мільйонів 170 тисяч доларів кредиту в рамках проекту «Розвиток міської інфраструктури». Основна частина цих коштів, повідомив «УМ» заступник директора підприємства Микола Калайда, буде спрямована на спорудження біоустановки з переробки намулу, що в загрозливих об’ємах концентрується на заміських очисних спорудах. За нині діючою архаїчною технологією каналізаційні відходи «розкладаються» на напіврідку субстанцію, що осідає в бетонованих резервуарах площею з футбольне поле, та чисту воду, яка повертається в річки. Якщо, не дай Боже, намул «переповзе» через краї резервуарів, може статися екологічна катастрофа.

У розвинутих країнах світу вже давно навчилися запобігати цьому лиху. «Сучасні біоустановки переробляють намул у суху речовину і повертають у природне середовище значно більше, ніж ми це робимо тепер, очищеної води, — розповідає Микола Олександрович. — При цьому виділяється біогаз, яким можна опалювати приміщення або переробляти його на електро­енергію. Цьогоріч ми проведемо тендер на виготовлення технічної документації, а з наступного року розпочнемо спорудження біоустановки, яка запрацює щонайпізніше в 2011–му».

Щодо якості питної води, то, як запевнили у «Водоекотехпромі», вона не погіршувалася навіть у пік минулорічної липневої повені. У квартири іванофранківців подається чиста Н2О — одна з найкращих в Україні. Її беруть із двох гірських річок — Бистриці Надвірнянської та Бистриці Солотвинської. «Наша вода цілком придатна для споживання, — підтвердив Микола Калайда, — я і мої діти набираємо її з крана і п’ємо без будь–якої додаткової фільтрації».