Піст на щодень
«Розклад» для церкви і дому
Для підбадьорення подвижників посту упродовж семи передвеликодніх тижнів є особливі обряди, богослужіння, молитви. Кожен тиждень Великого посту відрізняється від іншого як церковними, так і народними звичаями.
На другому тижні — який триває зараз — поминають святого Григорія Паламу, який навчав, що за подвиг посту і молитви Господь освітлює віруючих благодатним світлом, яким сяяв Спаситель на горі Фавор у час Преображення.
Третій тиждень — Хрестопоклонний. У неділю в церкві виносять святий Хрест для поклоніння віруючим, щоб нагадуванням про страждання і смерть Господню зміцнити тих, хто поститься, для продовження посту. На цей тиждень цього року припадає свято Обретіння голови Іоана Хрестителя (9 березня).
Четвертий тиждень називається Середохресним. У неділю згадується в церкві святий Іоан Ліствичник, який у вигляді східців (ліствиці) описав порядок добрих діянь, що ведуть християн до Престолу Божого. А «середохресний» — тому, що на цьому тижні в середу — точка середини посту.
П'ятий тиждень Великого посту — Похвальний, бо в суботу є служба «Похвала Пресвятої Богородиці», коли читається акафіст для зміцнення надії на Небесну Заступницю. На цьому тижні в четвер відбувається «стоянння св. Марії Єгипетської», колишньої грішниці, життя якої слугує прикладом каяття і Божого милосердя, а в неділю для підбадьорення духовних трудівників відбувається послідування цієї святої. Цього року на п'ятий тиждень Великого посту припадає свято 40 мучеників (22 березня).
Шостий тиждень називається Вербним. У неділю (цього року — 4 квітня) відзначається Вхід Господній в Єрусалим (або Вербна неділя). Увечері в суботу, що називається Лазаревою (у церкві згадується воскрешення Христом Лазаря) люди приносять до церкви вербові галузки. Уранці священик кропить їх свяченою водою, і молільники з гіллям і запаленими свічками стоять до кінця служби, що знаменує перемогу життя над смертю. В Україні є звичай «биття» такими освяченими галузками, що символізує побажання здоров'я, бадьорості духу і довгого життя. Діти «б'ються» вербовими гілочками й примовляють:
«Не я б'ю — верба б'є!.
За тиждень — Великдень,
Не вмирай — крашаночки дожидай!»
Сьомий, останній перед Великоднем тиждень Великого посту зветься Білим, Чистим або Страсним, у пам'ять про Страсті Господні. У Страсний четвер увечері в церкві відправляють «Страсті», згадують муки, які терпів Христос. Люди стоять із великими запаленими свічками, а потім намагаються донести їх додому, не погасивши. Але головним при цьому є зберегти не так вогник свічки, як свій дух, свою віру. Адже свічка — це тільки видимий символ нашої душi, за яким так добре видно, скільки небезпек чигає на невидиму душу: холодний вітер відчуження, протяг злослів'я, наша неуважність... У Страсну п'ятницю в кожній церкві виносять із вівтаря і покладають на середину храму плащаницю (священне зображення Спасителя, який лежить у гробі).
У цей тиждень найсуворіше дотримуються посту. Хоча на середу (7 квітня) припадає велике свято Благовіщення — одне з 12 найбільших свят православ'я, коли навіть за суворим церковним статутом дозволяється пом'якшити піст. Це день, коли до Діви Марії був посланий Архангел Гавриїл із благою вістю, промовивши: «Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна межи жонами... Ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде великий і Сином Всевишнього званий». У суботу опівночі закінчується піст і приходить свято.
Світлана МАКОВИЦЬКА.
ПIСНI СТРАВИ
Борщ із грибами і чорносливом
На 400 г буряків — 400 г капусти, 500 г картоплі, по 1 морквині й кореню петрушки, 2 цибулини, півсклянки томату, 100 г сушених грибів, 100 г чорносливу, 1 ст. ложка олії, 1 ст. ложка пшеничного борошна, 4 горошини перцю, 2 лаврових листки, 1 ст. ложка оцту.
Помиті гриби варити до готовності і дрібно пошаткувати. До посічених соломкою буряків додати сіль, томат, грибний відвар (1 склянку) і тушкувати до напівготовності. Дрібно посічені цибулю, морквину та корінь петрушки злегка обсмажити на олії і змішати з підсмаженим борошном. У грибний відвар укинути нарізані капусту і картоплю, довести до кипіння, додати підготовлені гриби, промитий чорнослив, лавровий лист, перець, сіль, напівтушковані буряки, обсмажене коріння і цибулю. Варити до готовності.
Капусняк з грибами
На 800 г квашеної капусти — 400 г картоплі, по 1 морквині, кореню пастернаку й селери, 1 цибулину, 60 г сушених грибів, 2 ст. ложки олії, спеції.
Гриби промити, розмочити і варити. Зварені гриби відкинути на друшляк і пошаткувати, а відвар процідити. У квашену капусту додати частину грибного відвару і тушкувати до повної готовності.
У грибний відвар, який лишився, кинути картоплю, довести до кипіння, покласти напівтушковану капусту, гриби, нарізані й злегка обсмажені морквину, коріння пастернаку і селери, цибулю; довести до повної готовності картоплі й овочів.
Товченка
На 300 г картоплі — півсклянки квасолі, 2 ст. ложки маку, 2 ч. ложки цукру, 1 цибулина.
Окремо зварити картоплю і квасолю. Щоб квасоля добре розварювалася, перед варінням її слід перебрати, залити холодною перевареною водою на 8-10 годин, потім варити під накритою кришкою півтори-дві години. Відцідити відвар.
Мак добре розмочити і, зливши воду, розтерти у ступці (або сухим змолоти у кавомолці й запарити окропом). Зварену квасолю, ще теплу, покласти до каструлі, додати варену картоплю, розтертий мак, січену цибулю, перець, цукор, сіль. Усе це змішати і розтирати до м'якої однорідної маси. На стіл товченку подавати холодною.
Капуста, тушкована з яблуками
На 1 кг свіжої капусти — 400 г свіжих яблук, 3 ст. ложки олії, 1 ст. ложка пшеничного борошна, 2 цибулини, 1 склянка води.
Шатковану свіжу капусту тушкувати до готовності, додати терті яблука, злегка підсмажені на олії січену цибулю і борошно. Посолити, все добре змішати і продовжувати тушкувати ще 8—10 хв.
