Свічки і душі

25.11.2008
Свічки і душі

У 1932—33–му найбільше померло дітей. Дівчинка з колосками — у пам’ять про них.

22 листопада 2008 року історія запише у свою книгу. Цього дня вперше на представницькому Міжнародному форумі «Народ мій завжди буде!» президенти посткомуністичних України, Грузії, Литви, Латвії і Польщі перед пам’яттю загиблих у час Голодомору заявили, що мають об’єднати зусилля для протистояння «метастазам червоного тоталітаризму». Їх уважно слухали делегації 44 держав, а також Європарламенту, ЮНЕСКО і Парламентської Асамблеї Ради Європи. Окрім цього, солідарність з українським народом підтвердили президенти Ірландії, США (і Джордж Буш, і Барак Обама), Фінляндії, Чеської Республіки, Швейцарії, Лівану, Парагваю, урядовці Іспанії, Великобританії, Австрії, Аргентинської Республіки. За невинно убієнних і за весь український народ молилися в ці дні Вселенський патріарх Варфоломій І і Папа Римський Бенедикт ХVІ.

 

Центр нової співдружності

«Від імені Української дер­жави я закликаю всі народи об’єднатися для спільного суду над тоталітарним комуністичним режимом, — звернувся до поважної аудиторії в переповненій залі Національної опери Президент Віктор Ющенко. — Я закликаю об’єднатися всіх людей доброї і чесної волі, щоб ніколи не допустити повторення політики зневаги до людини, до її прав, до національного суверенітету незалежних держав». Глава нашої держави закликав усіх згадати і вшанувати загиблих у комуністичних концтаборах і в час депортацій росіян, казахів, кримських татар, поволзьких німців, угорців, болгар, фінів, калмиків, інгушів, чеченців, понтійських греків; Катинський розстріл польських офіцерів, вторгнення Радянського Союзу в Естонію, Латвію і Литву у 1939 році, Куропати поблизу Мінська, придушення Угорської революції 1956 року і розстріл Празької весни в 1968–му.

Президент подякував усім державам і міжнародним організаціям, які визнали Голодомор 1932—1933 років актом геноциду і вшанували мільйони жертв. За словами Віктора Ющенка, Україна завжди буде вдячна британським журналістам Гарету Джонсу і Малкольму Маґґеріджу, американським дослідникам Роберту Конквесту і Джеймсу Мейсу, іншим ученим, дипломатам, людям доброї волі з різних країн, які відкривали світові правду про Голодомор.

Тривалість зла

До журналістів просочилась інформація, буцімто Дмитро Медведєв розіслав листи президентам різних держав, щоб вони не приїжджали до України на вшанування жертв Голодомору. Цілком можливо. Розсилали ж Путін з Алєксієм послання й «ходоків» до патріархів і архієпископів православних церков світу, аби ті не їхали на святкування 1020–ліття Хрещення до Києва. І не так компенсацій за скоєне боїться Москва, як отої спільноєвропейської свідомості й повернення України до європейської і, загалом, світової спільноти.

«Ідеологія зла все ще живе, — наголосив у своєму виступі на Міжнародному форумі президент Грузії Михаїл Саакашвілі. — У свідомості ще проростає зерно зла, і людство знову може опинитися перед великим випробуванням. Червоні комісари прагнуть уникнути відповідальності. Під час перегляду фільму Сергія Буковського «Живі», де, зокрема, розповідається, як світ мовчав у 1933–му, хоча знав про Голодомор, я зрозумів, що з тих пір не відбулося особливих змін у світі. Півмільйона моїх співвітчизників не можуть сьогодні повернутися додому, бо їхня земля, частина Грузії — окупована».

Президент Латвійської Республіки Валдіс Затлерс запевнив, що цей Форум важливий не лише для України, а й для Латвії, для всіх європейських країн. Жодна нація в СРСР не уникнула репресій. Президент Литовської Республіки Валдас Адамкус нагадав, що у роки «совєцького раю» було знищено чверть литовців. Сьогодні литовці зробили свій правильний вибір, визначилися як вільний європейський народ. «Боротьба за пам’ять — основне завдання країн, які звільнилися від тоталітаризму, — наголосив президент Республіки Польща Лех Качинський. — Сьогоднішня урочистість є доказом того, що українська пам’ять стає часткою нашої спільної європейської свідомості».

Віце–президент Європарламенту Адам Білан нагадав, що Європарламент минулого місяця визнав Голодомор злочином проти українського народу і проти людства, утім досі є країни, які приховують злочини комунізму, і де Сталін представляється «ефективним менеджером». Пан Білан розповів, що Європарламент закликав усі країни, що вийшли з СРСР, розпочати комплексне дослідження своїх архівів щодо Голодомору. А міністр громадянства, еміграції та багатокультурності Канади Джеймс Кенді повідомив, що Канада встановила День пам’яті жертв Голодомору.

«Ми — живі. Ми — держава»

Меморіал пам’яті жертв Голодомору на Дніпровому схилі таки встигли завершити вчасно. У суботу його освятив митрополит Київський і всієї України Володимир з єпископатом УПЦМП — чи не вперше українською мовою. Над велелюддям духовних і світських лідерів, української громадськості й закордонних гостей, що зійшлися до свічки–меморіалу, мільйонами зірок зблиснули душі матерів, малят, дядьків–господарів...

«Цей день об’єднує мільйони. А отже, смерть відійшла. Ми — живі. Ми — держава. Ми перемогли», — звернувся Віктор Ющенко до українського народу. І несподівано для багатьох, але так слушно, Президент оголосив: «Я прошу в Господа очищення для нашого народу. Я прошу прощення за всі свідомі й несвідомі гріхи, зроблені нами впродовж тисячолітньої історії... Я прошу очищення від гордині й зради... Я прошу очищення від віри в ідолів і від клятого служіння чужим столицям. Я прошу очищення і звільнення від страху — від демона, що не дає нам повірити у власні сили». Нація повинна нести відповідальність за своє минуле, за кожну помилку, що викарбувана на її чолі, підсумував Президент. І тоді через чесну, болючу відповідь перед собою, через усвідомлення своєї української приналежності, для нас відкриється нове життя і нове майбутнє.

А потім, після Національної хвилини мовчання, запалали тисячі свічок — перед новим Меморіалом і перед пам’ятним знаком на Михайлівській площі, у містах і селах великої України.

 

ЗАКЛИКИ

«Авторів» Голодомору треба судити

Україна повинна в судовому порядку довести, що Голодомор 1932–1933 років був геноцидом українського народу, вважає в. о. голови Служби безпеки Валентин Наливайченко. «Ми повинні вийти на судовий процес щодо організаторів і виконавців геноциду на підставі документів, свідоцтв очевидців і на підставі міжнародного права, — сказав Наливайченко в ефірі «5–го каналу», наголосивши, що для цього в Україні є «власне законодавство і власна доказова база». — Повинен бути прокурор, який проведе таке розслідування, відстоїть інтереси всіх загиблих і всіх, хто потерпів від геноциду». Водночас керівник СБУ зауважив, що багато документів щодо Голодомору містяться в архівах Російської Федерації.

  • «Устина могила»

    На Черкащині неподалік села Новоселиця Чигиринського району виявлено розритий скіфський курган «Устина могила». «Ми виявили це випадково, коли вибралися на тамтешню висоту, звідки як на долоні відкривається неймовірної краси місцина. >>

  • Легіон січовиків

    У найстарішому столичному кінотеатрі «Жовтень» днями презентували документально-ігровий фільм режисера Тараса Химича «Легіон. Хроніка Української галицької армії 1918-1919». Фільм створений командою львівської студії Invert pictures. >>

  • Поховали Гію

    Вчора, 22 березня, було поховано тіло відомого українського журналіста, редактора iнтернет-видання «Українська правда» Георгія Гонгадзе. Зайве нагадувати, ким був Георгій і чим стала для України його смерть, а точніше, ті обставини, котрі супроводжували його викрадення та вбивство у 2000 році. >>

  • «Афганська» родина без Олега

    «...Ми, учасники бойових дій воїни-«афганці», підемо з Майдану, якщо побачимо, що нормально запрацює уряд, економіка держави оживе, політики почнуть виконувати свої обіцянки; побачимо, що люстрація посадовців проводиться, відбувається очищення від кримінальних елементів у владі, та й просто на вулицях», — говорив у інтерв’ю Олег Міхнюк 22 лютого 2014 року, яке згодом увійшло у книгу Валентини Розуменко «Майдан... >>

  • Криваве Вогнехреще

    Два роки тому в Києві відбулися події, які увійшли в історію як «криваве Водохреще» або «Вогнехреще». Тоді на Народному вічі в центрі столиці зібралося кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили своє обурення ухваленими напередодні диктаторськими законами. >>