Стою, заправляю — і хвилююся

25.11.2008

Ціни на автозаправках, хоч і зі скрипом, але продовжують знижуватися. Прем’єр Юлія Тимошенко пообіцяла до нового року падіння на одну гривню — якщо не зміниться кон’юнктура на світовому ринку. Експерти ж нерозривно пов’язують вартість пального з його якістю. «Нафтопродукти європейського рівня, тобто імпорт із литовського Мажейкяя, Білорусі, Казахстану, Польщі, Румунії на вітчизняних АЗС продають за ціною, близькою до об’єктивної, — стверджує експерт Олександр Тодійчук. — Низькоякісне пальне мало би бути на одну–дві гривні дешевшим». На думку експерта, європейські ціни на вітчизняних заправках беруть за будь–що. Причина — відсутність контролю з боку держави і стандартів, які б дозволили називати речі справжніми іменами.

«У період падіння вартості пального деякі трейдери та особливо власники невеликих АЗС дуже часто знижують його якість — аби зберегти свій прибуток», — пояснює «УМ» директор Інституту споживчих експертиз Юрій Чорнобривець. Нещодавно фахівці інституту провели рейд на автотрасі Київ—Львів, де вивчали якість найпопулярнішого серед водіїв А–95. Дорога до західного кордону була обрана навмисне, адже вона чи не найбільше освоєна великими, середніми та зовсім крихітними мережами АЗС. «Переважно водії намагаються заправлятися на брендових заправках, — каже директор інституту. — І це зрозуміло — там багато додаткових сервісів: магазини, шиномонтаж. А на одному з відвіданих фахів­цями комплексів, поміж Києвом та Житомиром, навіть працює ресторан французької кухні».

Експерти взяли 12 проб і відправили їх до сертифікаційної лабораторії. Перевіряли на відповідність нормативам октанового числа, фракційного складу, вмісту сірки та бензолу, концентрацію смол та ароматичних вуглеводнів. «Результати виявилися не такими обнадійливими, як у період високих цін на пальне, коли ми проводили рейд до Криму, — продовжує Юрій Чорнобривець. — Улітку жоден з продавців навіть не намагався ошукати клієнтів». У період дешевшого пального проби зафіксували випадки, коли октанове число виявлялося на цілу одиницю нижчим від норми. Грішили розбавленим пальним заправки, які належать відомій російській компанії із червоно–білим логотипом. «Ми маємо дані експертизи про те, що бензин не відповідає нормам», — пояснили в інституті.

«Натомість приємно здивували «одиночні» заправники: вони повністю вклалися у нормативи. Деякі великі трейдери теж «на висоті» — на одній із заправок мережі ОККО нам «під виглядом» А–95 фактично продали так званий «євробензин»: із заниженим вмістом сірки — 0,0033%. Як відомо, саме сірка найбільш згубно впливає на двигун, а очищення бензину від цього домішку є дуже дорогим технологічним процесом, — каже експерт. — Деякі заправники у боротьбі за клієнта вигадують цікаві маркетингові ходи, скажімо, за ціною традиційного А–95 продають «іменний» бензин. Так, у мережі WOG наша перевірка пального «Мустанг» показала — при звичайній ринковій ціні, октанове число у ньому «з запасом» — 95,4».

Заправки ANP, Укрнафта, «Авіас» загалом вклалися у норми ДСТУ 4063–2001 — явних лідерів та аутсайдерів виявити не вдалося. «І ще одна порада для водіїв, — розказує Юрій Чорнобривець. — Якісний бензин можна купити поблизу великих міст або на автомагістралях державного значення — тобто там, де більша конкуренція. На бокових дорогах, а також у «необжитій» місцевості більший ризик залити у бак непотріб. У будь–якому випадку завжди вимагайте касовий чек та номер «гарячої лінії», куди ви можете повідомити про свої зауваження та навіть підозри на несправний лічильник чи неякісне пальне. Якщо, тьфу–тьфу, через неякісне пальне двигун вимагатиме ремонту, касовий відбиток буде вашим доказом для Комітету захисту споживачів чи навіть суду».

Ірина КОРОТУН,
Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ