Доленосне для вітчизняних краєзнавців рішення уряд ухвалив лише два тижні тому, підвищивши статус ВСК до національної. І ось уже минулого вівторка Український дім у Києві зібрав четвертий за ліком з’їзд делегатів, на якому три Герої України, академіки НАНУ, ректори провідних «вишів», учені й історики зі всієї країни погоджували плани щодо реорганізації наукової установи вже на національному рівні. Керівництво нареш­ті може зітхнути з полегшенням — таке визнання передбачає виділення коштів з Держбюджету, а значить, спілка вийде зі скрутного становища.

Знищення видатної пам’ятки давньоруського і барокового зодчества Успенського собору Києво–Печерської лаври 3 листопада 1941 р. оповите густою імлою таємниці й відвертого замовчування. Про обставини цієї трагедії й досі поширюються найхимерніші домисли й плітки. Спробуємо пролити світло на ці події на основі маловідомих або приховуваних раніше джерел — документів із кількох київських та московських архівів, спогадів сучасників й очевидців, матеріалів, надрукованих на шпальтах газет та періодичних видань, монографічних досліджень і художньо–публіцистичних робіт, присвячених історії Вітчизняної війни. Для зручності ці свідчення будуть викладені у формі тез і контртез.

Всеукраїнська молодіжна організація закликає Президента Віктора Ющенка нагородити державною відзнакою Григорія Ковпака — 103–річного учасника українського національно–визвольного руху, який, ще навчаючись у гімназії, брав участь у проголошенні Української держави в Західній Україні 1 листопада 1918 року.