Крок уперед — і підніжка

30.10.2008
Крок уперед — і підніжка

Хоч не рано почали...

Ішла четверта година обговорення антикризових законопроектів. Слово взяв перший віце–прем’єр Олександр Турчинов. «Зараз час іде уже на години, — звернувся до народних депутатів заступник Тимошенко. — Уряд просить народних депутатів відкинути корпоративні інтереси та амбіції і зараз проголосувати за закон, який, можливо, розблокує ситуацію. Закон, із якого ми почнемо працювати, з якого почнемо долати кризу. Це необхідно не урядові, а державі». Стільці з дверей БЮТівці витягували перед самим початком засідання — нарешті погодилися розблокувати роботу.

Радою пішла хвиля ввічливості. Голова ВР Ар­сеній Яценюк на прохання комуніста Симоненка навіть зробив оголошення про 90–річчя комсомолу і попросив вибачення в Прем’єрки за те, що перервав її виступ раніше. «З огляду на те, що вона жінка, прошу вибачення. Але для мене важливо, щоб у залі був порядок. Це територія парламенту, тому тут свої правила», — пояснив Яценюк.

Спікер, було, щось хотів сказати про процедуру, але перервав себе на півслові: «Колеги, я прошу, може будемо голосувати, га?» Зал загудів схвально, і тільки Ганна Герман потягла руку, щоб виступити «з мотивів». «Ми хочемо чітко знати лише одне, — сказала «регіоналка». — Чи бере Юлія Тимошенко, і уряд, і БЮТ відповідальність за наслідки президентської програми виходу з кризи? Якщо ця програма виявиться неправильною, якщо вона провалиться?»

Тимошенко знову з’явилася в залі якраз на виступ Герман, тож відповіла: «Так, ми обов’язково візьмемо відповідальність за все, що відбувається в країні». Пані Юлія закликала проголосувати за президентський проект, сказавши, що «він збігається з урядовим». Тим більше що ухвалення проекту є умовою отримання кредиту «стенд–бай» від МВФ на суму 16,5 млрд. доларів. Без нього подолати економічну й платіжну кризу майже нереально. Міжнародний валютний фонд мав вирішувати «українське питання» вчора після 16.00, але погодився зачекати рішень Верховної Ради.

Спікер відкрив голосування за законопроект у першому читанні. З урядової ложі завчасно почулися оплески — на табло по «зелених» індикаторах було видно, що проект отримав підтримку переважної частини депутатів. Коли на екрані з’явилася цифра 248 («за»), оплески підхопила й решта залу. Проект підтримали 156 БЮТівців, 72 «нашоукраїнці» (сто відсотків обох фракцій), 18 «литвинівців» і двоє «регіоналів».

...та багато не втяли

На цьому порозуміння і ввічливість закінчилися. Відповідно до домовленостей, після голосування за антикризовий закон у парламенті мали розглядати виборчі проекти. Такий порядок денний був погоджений більшістю фракцій. Також депутати домовилися працювати «до останнього», без перерви.

«Регіоналка» Олена Лукаш представляла проект, який передбачав внесення змін до законів про Центральну виборчу комісію, вибори народних депутатів, державний реєстр виборців. На думку «регіоналів», ці правки допомогли б уникнути проблем із виборами чи, борони Боже, їх зриву. За проект Лукаш проголосували 222 народні депутати: «Регіони», Блок Литвина і пропрезидентська частина «НУНС». Водночас навіть «нашоукраїнець» Юрій Ключковський визнав, що даний проект знімає деякі запобіжники щодо можливих фальсифікацій голосування.

«Нашоукраїнка» Ксенія Ляпіна презентувала проект змін до бюджету, який передбачає виділення 417,5 млн. грн. на фінансування дострокових виборів. Власне, саме потреба прийняття проекту Ляпіної (як і пакету антикризових заходів) була причиною скасування указу Президента про дострокові вибори і тимчасового поновлення роботи парламенту. БЮТівці, які напередодні заявляли, що для них головне — подолати кризу, а після того нехай у парламенті розглядають і фінансування виборів і ще будь–що, зчинили бунт. «Тимошенківці» кинулися до колег із «НУНС» у сусідній сектор і почали обурюватися: мовляв, голосують деякі народні депутати, котрих нема в залі. Варто зауважити, що коли картки відсутніх у залі нардепів голосували за антикризову програму, БЮТівці не заперечували.

Отже, після блокування щитової, судів і президії ВР «тимошенківці» вдалися до ноу–хау — блокування робочих місць колишніх колег по коаліції. «Нашоукраїнці» поскаржилися, що депутати з БЮТ повиривали із їхніх терміналів для голосування картки деяких депутатів. «Іване Григоровичу, — звертався до голови фракції БЮТ Івана Кириленка спікер парламенту, — я прошу вашу фракцію повернутися у свій сектор. Брейк!»

За проект Ляпіної надійшло 222 голоси — для забезпечення виборів потрібно хоча б на чотири більше.

І не втнуть?

Провал голосування за виборчі проекти ставить під сумнів і розгляд антикризового пакету в остаточній редакції. Голова фракції «НУНС» В’ячеслав Кириленко заявив, що для «нашоукраїнців» є неприйнятною ситуація, коли вони йдуть на компроміс з іншою стороною, а візаві порушують домовленості.

Розгляд антикризового пакету в другому читанні має відбутися вже сьогодні. Парламентські комітети одержали завдання допрацювати президентський проект, додавши до нього «вершки» з альтернативних документів. Голова «НУНС» каже, що його фракція домагатиметься, аби в антикризовий пакет був внесений і пункт про фінансування виборів, інакше «Наша Україна» не голосуватиме.

Президент Віктор Ющенко, перебуваючи в Донецьку, визнав, що дата дострокових виборів залежить від рішення Верховної Ради: «Спочатку — [рішення ВР про] фінансування, проведення змін і доповнень, другим кроком — указ Президента про дострокові вибори з конкретною датою».

 

ЧОГО ЧЕКАЄМО

Кредит «стенд–бай» Міжнародного валютного фонду Україна має отримати на вигідних умовах. Про це в ефірі «5–го каналу» вчора вранці повідомив віце–спікер Микола Томенко. «Я відкрию вам таємницю. Бо тут усілякі фантастичні речі говорять, що ми чи на рік беремо кредит, чи під 100 відсотків, — зауважив заступник Голови ВР. — Насправді беремо ми кредит у разі, якщо Верховна Рада проголосує за цей законопроект на 15 років під 4 відсотки річних».

У свою чергу голова Національного банку Володимир Стельмах на вчорашній прес–конференції заявив: без фінансування з боку МВФ в Україні прискориться інфляція, і країна опиниться на межі дефолту.

 

ОЦІНКИ

Кабінет Міністрів

Після кількаденних консультацій на початку вчорашнього засідання у Верховній Раді Прем’єр Юлія Тимошенко оголосила про те, що «з великим задоволенням» знімає урядовий «антикризовий» законопроект на користь президентського. Перед цим глава уряду перерахувала деякі переваги свого проекту над варіантом Банкової: зокрема, зменшення податків для будівельників та збереження пільгової податкової ставки для сільського господарства. Також Прем’єр–міністр зазначила, що в урядовому проекті передбачалося створення стабілізаційного фонду за рахунок понаднормових надходжень від приватизації, а з президентського прибрано норму про скорочення на 20 відсотків видатків держструктур. «Але ми скоротили для уряду спеціальною постановою на 20 відсотків і вже тиждень живемо в системі економії», — зазначила Тимошенко.

«Ми пропонували суттєвий блок податків відкоригувати. Це стосується акцизів на алкогольні напої, нафтопродукти, рентні плати щодо корисних копалин. Ми хотіли підняти ці податки, щоб спрямувати кошти на будівництво доріг, мостів і забрати продукцію металозаводів на наш ринок», — зауважила Прем’єр. Решту пропозицій, за її словами, в президентському проекті враховано, «і тому ми (БЮТ) цілком і повністю розділяємо цей закон, підтримаємо, наша фракція віддасть усі 156 голосів».

Секретаріат Президента

«Уже сьогодні зупинено або переведено на аварійний режим 3/4 українських металургійних потужностей. З перспективою піти в неоплачувану відпустку, або вже в ній, або вже звільнені — близько 100 тисяч будівельників», — констатував заступник голови секретаріату Президента Олександр Шлапак, представляючи вчора з трибуни парламенту президентський антикризовий законопроект. «З урахуванням світової економічної рецесії ми очікуємо в 2009 році падіння реального ВВП, різкого — до 40 відсотків — погіршення зовнішнього попиту на нашу продукцію, нульового або, в кращому випадку, 2—3–відсоткового зростання промислового виробництва», — додав Шлапак.

За словами представника Банкової, у бюджетній, курсовій і монетарній політиці держави протягом багатьох років було допущено багато помилок, «які зробили Україну надзвичайно вразливою для зовнішніх шоків». «Ми захопилися легкими зовнішніми ринками, майже не розвиваючи свій внутрішній. Ми забезпечували внутрішній попит передусім за рахунок дешевого імпорту, тим самим за три роки отримали різке негативне сальдо зовнішньої торгівлі. Ми щедро роздавали пільги і соціальні обіцянки, оплатити які через держбюджет не можемо. Ми боролися з інфляцією монетарним голодом і курсовими авантюрами, — заявив Олександр Шлапак. — Прийде час і нам усе воздасться. Кому — від виборців, кому — від кредиторів, кому — від прокурорів».

Шлапак не погодився із заявою Прем’єрки Тимошенко про те, що в даній ситуації можна обійтися без гальмування соціальних видатків. «Розмір бюджету 2009 року буде таким самим, як розмір бюджету у 2008–му, в кращому випадку — помножений на інфляцію. У цих умовах ми не можемо реалізувати ідею щодо підняття мінімальної зарплати до рівня прожиткового мінімуму. Це вимагатиме підняття зарплат на кожному підприємстві на 35 відсоктів. Запитайте в будь–якого працедавця, чи в змозі він збільшити на 35 відсотків зарплату?» — риторично запитав екс–міністр економіки Шлапак.

«Ідея полягає в наступному: давайте на ці два роки чесно скажемо нашим громадянам, що ми зможемо підняти прожитковий мінімум і мінімальну зарплату [лише] на показник інфляції. Тобто зберегти на реальному рівні. Більшого у ці два роки ми зробити не зможемо», — заявив Олександр Шлапак.