Київська кав'ярня «Купідон» після запаморочливої мистецької реконструкції відчинила свої двері для завсідників і шанувальників. Тепер це кнайп-клуб. Народ після цієї будартівської метаморфози дещо насторожено поставився до нового інтер'єру, а надто ті, хто не знає львівської «Ляльки», «Під клепсидрою» та «Синьої пляшки». Як і згадані галицькі кнайпи, нового «Купідона» творив відомий художник Влодко Кауфман. А що цей чоловік навряд чи братиметься за інтер'єри пересічних закладів громадського харчування, то й «Купідон» віднині покликаний стати одним із улюблених осередків мистецького життя Києва. Запорукою цього є арт-директор кнайп-клубу (увага! Дихайте глибше!) — знаний, всюдисущий, розмаїтий Юрко Покальчук. За партнера у царині літератури — видавництво «Кальварія». У «Купідоні» вже можна придбати кальварійську новинку — переклад українською «Механічного апельсина» Ентоні Берджеса, а заодно посмакувати дуже недорогими і фантастично смачними коктейлями «Реактивний олімпійський помідор» та «Механічний апельсин № 5» від ще одного (теж майже мистецького) ексклюзивного партнера.

Минулорічний лауреат конкурсу «Коронація слова» Ігор Козловський написав дуже парадоксальний роман. Протиріч у цій книзі більше, ніж може собі уявити читач, налаштований на криваве чтиво пiд назвою «Теорія тероризму». Втім лапки в назві можна подвоїти, бо ніякого тероризму протягом сюжетних колізій не відбулося. Не було скоєно жодного вбивства, насильства чи сексуального домагання. Не було скоєно навіть самого сексу. В цьому антижанровому ракурсі роман набув збоченського шарму.

Головна інтрига, яка тримала в напрузі останні півроку увесь цвіт мистецтва України, розв’язалася 17 лютого. Шевченківський комітет на довгому і виснажливому засіданні визначився із кандидатурами 5 лауреатів, гідних найвищої національної премії імені Тараса Шевченка за 2004 рік. Офіційно імена лауреатів не називають аж до підписання відповідного Указу Президента, кажуть, що за всю iсторiю Шевченківського комітету ще жодного разу не було прецедентів, щоб Президент чи Генсек коригував рішення поважних і авторитетних членів комітету, але традиція «помалкувати» до президентського указу все ж зберігається.