Традиція відзначати свято Покрови не є аж надто давньою. Проте затвердившись на наших теренах, вона вилилась у нові яскраві звершення українських зодчих — на честь Покрови зводилися найпишніші храми, особливо у часи Козаччини. У Києві є три Покровські церкви, однак детальніше ми зупинимось на подільській. Дві інші розташовані поза історичним центром міста — на Солом’янці (вулиця Миколи Островського, рік зведення церкви — 1895) та на Пріорці (вулиця Мостицька; 1906 рік).

Цей світ таки належить чоловікам. Тому їхні ікони — «святіші», їхні обряди — більш значущі. І саме тому 14 жовтня — це день створення Української повстанської армії. Хоча до Бандери з Шухевичем земля також не була пласка. Кажуть, по ній ходила Богородиця, і в грецькому Царгороді сховала під покривалом городян, на яких напали чужинці. Покрила їх своїм захистом. Українським козакам ідея сподобалась — вони стали правонаступниками Діви–рятівниці, назвавши Покрову своїм святом. Українським політикам ідея сподобалась — вони сьогодні обов’язково агітуватимуть за збереження національної єдності, трясучи дірявими орифламами. Українським жінкам ідея сподобалася — вони почали молитися, аби їх покрили теж. І в брутальному, і у високому сенсі слова.