У понеділок, напередодні свого 56–го дня народження, білоруську столицю відвідав російський прем’єр–міністр Володимир Путін. Позаяк Путін і нині є головним політиком Росії, у Мінську чекали від цього візиту більшого. Аналітики мудрували, як хитнеться зовнішньополітичний вектор країни — у бік Заходу чи Росії. Але нічого з цього не сталося: після переговорів із президентом Лукашенком та прем’єром Сидорським так і залишилися відкритими питання ціни на газ у наступному році та виділення стабілізаційного кредиту для Білорусі. Тим часом боротьба Заходу та Росії за впливи на Білорусь триває: відразу після Путіна до Мінська прилетів міністр закордонних справ Фінляндії, він же — чинний голова ОБСЄ Олександр Стубб.

Учора виповнилася сьома річниця з дня введення до Афганістану військ міжнародної коаліції на чолі зі США. Метою інтервенції було відсторонити від влади радикальний ісламський рух Талібан, ліквідувати терористичну мережу «Аль–Каїда», яка звила гніздо в цій країні, та заарештувати її лідера Осаму бен Ладена. Талібан удалося усунути від влади, але не знищити. «Аль–Каїду» не знищено, а бен Ладена, якщо він таки живий, так і не спіймано. Досягнення Америки та Джорджа Буша, який зробив війну з тероризмом своїм пріоритетом, більш ніж скромні.

Спершу Грузія, яка 3 вересня розірвала дипломатичні стосунки з Росією і відтак згорнула діяльність свого посольства в Москві, звернулася до уряду Швеції з проханням представляти інтереси Грузії в РФ. Посол Грузії в Стокгольмі офіційно повідомив про це мас–медіа, підкресливши, що багато країн пропонували таке посередництво, проте «звернутися до Швеції — таким було рішення уряду Грузії». А поки це питання вирішується, Росія, у свою чергу, звернулася з аналогічним проханням до нейтральної Швейцарії. Днями Федеральна Рада, вищий орган виконавчої влади Швейцарської Конфедерації, дала позитивну відповідь на прохання Москви, повідомляє «Інтерфакс».