Із цією таємницею можна керувати світом

15.08.2008
Із цією таємницею можна керувати світом

Людо з безвухим зайчиком запрошує на перегляд.

14 серпня у прокат в українських кінотеатрах вийшов фільм Тіля Швайгера «Красунчик». Дотепна комедія, насичена європейським гумором, особливо наприкінці, у сцені з таксистом, із вдало підібраним складом акторів і банальною сюжетною лінією, де перший хлопець на селі по вуха втріскується в «очкасту» виховательку дитячого садка. За логікою, фільм міг би загубитися серед десятка подібних, але для того, щоб так не сталося, є декілька вагомих причин. Українці його подивляться, бо там в епізоді знявся великий і стриманий, дипломатичний і до блиску вичищений славетний боксер Володимир Кличко. В Європі його подивляться, бо зняв картину і зіграв головну роль Тіль Швайгер. А хто не знає Тіля Швайгера, його ідеальних сідниць, уміння хтиво усміхатися, ще хтивіше дивитися у вічі і при тому весь час думати про справу життя? Ну і, нарешті, його точно подивляться на небесах. Бо, як відомо, чого хоче жінка, того хоче Бог. А жінка не може не хотіти Тіля Швайгера.

Складається таке враження, що красунчик кіноіндустрії Тіль Швайгер не може відійти від фільму «Доторкнутись до небес», де теж зіграв голов­ну роль. Попри те, що картини різні за філософією, від них залишається надто подібний присмак. Бездоганному мачо і несамовитому щасливчику долі для повної прояви своїх якостей потрібні дві речі: не вельми втішні обставини життя (у «Красунчику» успішного репортера бульварної преси суд відправляє на виправні роботи у дитсадок, а в «Доторкнутись до небес» через пухлину в мізках йому залишаються лічені дні дихати свіжим повітрям) і напарник, повний невдаха, який через нерішучість і закомплексованість боїться стати красунчиком, але врешті, дотусувавшись із Тілем Швайгером, знаходить свою вулицю свята.

Очевидно, що прем’єра «Красунчика» спочатку задумувалася на літо, на пік спеки. Як для фільму там усе надто просто і зрозуміло. Скандальний репортер, спокусник будь–якої жінки, людина, яка не думає про щастя, бо за сприйняттям життя кожна мить для нього є щасливою, не може не закохатися у скромну, з неврозами, милу, але недоглянуту жінку. На додачу — колишню однокласницю, з якої за його ж ініціативою насміхалася вся школа. Від любові до ненависті — один крок. Тіль Швайгер доводить це «Красунчиком».

А до чого там Воло­димир Кличко? У «Красунчику» він грає всесвітньо відомого Володимира Кличка. У гарному костюмі, ще гарнішому залі, на найгарнішій вечірці він оголошує про свої заручини. Журналістів, звісно, не запрошують, але газета, де працює Людо (Тіль Швайгер), не може цього пропустити. Відповідальна мить заручин. Кличко починає освідчуватися з до болі знайомих слів: «Любі друзі!..», після чого зі скляної стелі у святковий торт звалюється чувак із голими сідницями. Ось так зустрілися Швайгер і Кличко. А що було далі й чи не викликав на ринг Володимир Тіля, треба дивитися у кінотеатрах уже сьогодні.