Знання про великих українців не мають обмежуватись вивченою напам’ять та обговореною перед телевізором «десяткою найкращих» — за тією версією, яку подав канал «Інтер» і «Свобода» Савіка Шустера. Насправді видатних людей на наших теренах більше, ніж здатен вмістити телеефір. Тож подяка Київській державній адміністрації бодай за те, що одного з неординарних наших співвітчизників згадали, вирішивши увічнити його ім’я на меморіальній дошці. Як повідомив заступник голови КМДА Віталій Журавський, на вулиці Братській незабаром з’явиться пам’ятний знак на честь Артемія Веделя.
Артемій Ведель — український композитор, диригент, скрипаль, співак — народився в 1767 році, помер — у 1808–му. Його родина мешкала на Подолі — на розі нинішньої Братської та вулиці Андріївської. Сам Ведель вчився до 1787 року в Києво–Могилянській академії, там здобув гуманітарну й музичну освіту, диригував студентським хором та оркестром. Відтак — опікувався церковними хорами Києва, писав власні твори. У 1799 році став послушником Києво–Печерської лаври, але згодом залишив монастир, передумавши ставати ченцем. Ще через певний час був звинувачений у нелояльності до царя, проголошений божевільним і взятий під варту. Імператор Павло І розпорядився тримати Веделя в київській божевільні «без випуску» — це рішення свого попередника не скасував і наступний російський самодержець Олександр І.
Дев’ять років відбув Артемій Ведель у «домі скорботи». Лише перед смертю батькові вдалося забрати його додому. Похований Ведель був на нині неіснуючому Щекавицькому кладовищі. Нам не залишилась його могила, зате залишились його твори (які тривалий час були забороненими). Спадок композитора поширювався в рукописах, про нього знали й пам’ятали. Загалом йдеться про 80 музичних доробків, серед яких — 31 хоровий концерт, шість тріо, дві літургії, Всеношна та інші твори.
У Києві на станції метро «Звіринецька» в ніч з 1 на 2 травня з колійних стін демонтували стару назву «Дружби народів» та встановили два з чотирьох необхідних комплектів нової назви. >>
У Києві у вівторок, 30 квітня, стартував Фестиваль української писанки. На ньому було зафіксовано світовий рекорд із наймасовішого розпису майстрами з різних регіонів України. >>
МУР — це молодий музичний проєкт, що в своїх треках висвітлює одну з найболючіших трагедій українського народу XX століття — «Розстріляне відродження». >>
Композитори Ілля Разумейко та Роман Григорів, які створюють разом сучасні опери, а за одну з них навіть отримали Шевченківську премію, — 10 травня у Києві представлять свій новий твір Gaia-24. >>
Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна». >>
Пам’ятаємо, як у післявоєнні роки сталінська камарилья вела боротьбу з т. зв. «космополітами», тобто тими людьми, які, побувавши в Європі, цікавились європейським способом життя, культурою, мистецтвом тих народів, яких московія «асвабаждала от гньота буржуазіі». >>
