Стрітення — це зустріч. Щороку 15 лютого, обмірковуючи подію, що сталася понад 2 тисячі років тому в Єрусалимському храмі, християни працею душі з багатьох розмаїтих образів зустрічей (нового зі старим, мрії і мрійника, очікуючого виконання обіцянки і її втілення) укладають одну велебарвну Зустріч: людини і Всевишнього.
На 40-й день після Різдва Марія з Йосифом, вірні традиціям батьків, принесли Ісуса до Єрусалимського храму для здійснення обряду: Закон Мойсея зобов'язував посвячувати Богові кожного первістка, відкупляючи його жертвопринесенням голубів або горлиць. При храмі жив старець Симеон — «чоловік праведний та побожний», сповнений довіри до Господа. Йому Духом Святим було обіцяно, що не помре, поки не побачить Спасителя. Так і сталося. Зустрівши Марію з Дитям, старець узяв Немовля на руки і втішено промовив: «Нині, Владико, відпускаєш слугу Твого за Твоїм словом у мирі, бо мої очі бачили спасіння Твоє, що Ти приготував перед усіма народами». Була тоді в храмі й свята пророчиця Анна, яка впізнала у Дитяткові Спасителя і розповідала про Нього всім, хто очікував на Месію. Симеон і Анна пророкували майбутнє Ісуса й тих, хто прийме Його вчення.
Стрітення Господнє — одне з дванадцяти найбільших свят православ'я. Цього дня віруючі йдуть до церкви, яка єднає їх духовно з Єрусалимським храмом, де сталося стрітення праведного Симеона й немовляти. Як пояснюють богослови, Стрітення — це свято зустрічі людини з Богом. «Весь зміст нашого життя полягає в тому, щоб побачити Христа до нашої смерті і так цього прагнути, як прагнув святий праведний Симеон, якому відкрилася таємниця життя і смерті в явленні Богонемовляти», — пише протоієрей Олександр Шаргунов. Багато хто з нас чекає, що його зустріч з Богом відбудеться тут, на землі — перед тією зустріччю, що є останньою і вічною. Адже може статися, що людина так і не відчує втіхи стрітення і ще за фізичного життя порине в смертельну байдужість, не живлячи свою душу. А свічка, яку ми запалюємо на свято Стрітення у храмі, символізує духовне світло, що явилося у світ разом зі Спасителем і освітлює дорогу до головної Зустрічі християн.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
