Казали старі люди, що позичати негарно?!

Українські громадяни, які всього лише кілька років тому взяли приклад з європейців і навчилися жити в борг, нині змушені переглядати свої життєві орієнтири. Ті, котрі не встигли вчасно оформити кредит, нині кусають лікті: банківські відділення, що донедавна були такі лояльні та щедрі для кожного відвідувача, нині старанно вигадують безліч перешкод для потенційних клієнтів. Відсоткові ставки зростають мало не щотижня, а клерки при цьому намагаються відсіяти неплатоспроможних клієнтів. Причому до числа «біднуватих» потрапляють позичальники, до яких ще вчора фінансові установи не мали жодних претензій.

Але найцікавіше, що деякі люди, які зуміли–таки отримати позику, тепер ... шкодують про цей крок. Із своїх поштових скриньок вони дістали офіційні листи з «рідних» фінансових установ, які повідомляють дуже неприємні речі: банк, виявляється, в односторонньому порядку переглянув кредитну ставку, і тепер ви, шановний, мусите платити за користування нашими грішми більше. При цьому зарплату ж не підвищують, ціни стрімко зростають і взяти «резервні» кошти буває ніде.

То колорадський жук від них, то...

Державні чиновники до такої ситуації ставляться дуже спокійно. Мовляв, не будете брати черговий кредит? Ну й чудово! Саме цього ми від вас, шановні українці, добивалися: менше боргів — менше ризиків для економіки. Ще й інфляцію трохи зменшимо.

Станом на нинішній день українці взяли в борг у численних банківських установах понад 180 мільярдів гривень. Багато аналітиків вважає, що це забагато. У банкірів існує термін — «неякісні кредити». На думку аналітиків, левова частка майже двох сотень мільярдів належить до неякісних. Це означає, що позичальники не зможуть повернути ці гроші. І якщо, тьфу–тьфу, таке трапиться, то банківську систему — а після неї й економіку держави — очікують дуже великі неприємності. Аж до колапсу і дефолту.

Якщо хтось не вірить у подібні чорні прогнози, нехай поверне голову у бік світового економічного лідера — Сполучених Штатів Америки. Понад рік тому в цій супердержаві прогриміла іпотечна криза. Власники як великих фондів, так і дрібні позичальники не зуміли вчасно погасити борг за взяте в кредит житло. Наслідок виявився руйнівним: квадратні метри у США подешевшали до непристойності — скажімо традиційний дерев’яний будиночок у не найгіршому місці можна було купити за 10 тисяч доларів. Банки, у тому числі лідери світового ринку, втратили свої кошти і збанкрутували. Економіка ж цієї країни, яка й без проблем в іпотеці переживала уповільнення свого розвитку, отримала таку фінансову пробоїну, яку не може подолати й досі.

Проблеми з житлом у США відчув на собі цілий світ — ланцюжок фінансових негараздів за кільканадцять місяців докотився й до нас. Отже, якщо банк відмовив вам, солідному українському позичальникові, у наданні кредиту, знайте — звинувачувати в цьо­му треба саме американську іпотечну кризу.

Загрозу, що в нас буде, «як в Америці» — тільки з меншими наслідками для решти світу — багато впливових аналітиків вважали цілком реальною. Українці надто захопилися «дешевими» завдяки банківським кредитам автомобілями, квартирами, холодильниками, мобільними телефонами останнього покоління. Торік обсяги виданих кредитів зросли майже на 100%. Тому Нацбанк вирішив поставити на цьому шляху шлагбауми — різноманітні обмеження.

У резерв його чи нехай поживе?

При видачі кожного кредиту банк змушений якусь його частину заморожувати в резерві. Це така своєрідна плата за ризик, за дотриманням якої суворо стежить Нацбанк. Чим сумнівніший позичальник, тим більшу суму доведеться банкові вилучати з обігу: загалом від 1 до 20 відсотків. Зрозуміло, що «зарезервовані» гроші прибутку не приносять жодного, і банк перекладає свої витрати на плечі клієнта. Тобто, збільшує для них відсоткову ставку. А оскільки НБУ останнім часом збільшує норми резервування, то банки, аби не втратити прибуток, «накручують» відсотки.

Клієнти комерційних банків поділяються на категорії: від А до Д. Готовий на 20–відсотковий початковий внесок, отримуй службовий титул А, знайшов тільки 15%, маєш статус Б, нашкріб грошенят на 10%, ти для них «містер В». Враховуючи обов’язок резервування, кожна наступна літера алфавіту передбачає гірші умови. Найпідозрілішим, з точки зору банкірів, вважається клієнт, що норовить взяти кредит без першого внеску (група Д). Днями Нацбанк підготував постанову, яка закликає банки застосовувати драконівські заходи щодо таких позичальників. Так, банки матимуть право надавати подібні кредити, але за це вони змушені будуть резервувати ... 100% від суми. Керівники комерційних банків заявили одностайно: вони або взагалі відмовляться від таких пропозицій, або ж запропонують ставки, які будуть невигідними для клієнта. «Якою вона буде, можна собі тільки уявити, хоча нині ставка без першого внеску, враховуючи усі комісійні, сягає 40–50%», — стверджує керівник інформаційно–аналітичного центру «Форекс клуб» Микола Івченко.

Ще одна сувора вимога фінансового регулятора: кожен клієнт, що претендує на кредит, має написати заяву — що він добровільно погоджується, аби банк надав усю інформацію про нього в бюро кредитних історій. Не напише такої заяви, одразу ж потрапляє до найгіршої категорії «Д». Із відповідними фінансовими санкціями, ясна річ.

Горе тепер тим клієнтам, які не вчасно розраховуються з банком. Колись кризовим вважався 91–й день затримки платежу. Саме в цей момент банк змушений був резервувати усю непогашену суму — із відповідними наслідками для позичальника, ясна річ. Віднедавна час Х настає на 31–й день. Тому перед тим як зважитися жити не на свої, варто ще раз обдумати свій фінансовий потенціал. Такі, знаєте, часи настали.

Але результат жорсткості Нацбанку є: якщо торік кількість виданих кредитів зросла майже вдвічі, то за п’ять місяців нинішнього року — тільки на 20%. Аналітики прогнозують, що до кінця року цифра не перевищить 50%.

Не всі банки роблять ЦЕ!

Банки йдуть на збільшення вартості своїх послуг не від доброго життя. Часто вони просто ... не мають грошей. Через іпотечний колапс в Америці, який вилився у світову кризу ліквідності, отримати гроші в борг на світовому ринку тепер непросто. І якщо великі банки, особливо дочірні структури європейських фінансових установ, ще можуть це зробити, то середні і дрібні — позбавлені такої змоги. Залишається тільки депозит, а також вітчизняний міжбанківський ринок, на якому нині триває ріст ставок.

Аналітики прогнозують: ріст ставок споживчого кредитування до кінця року зросте на 1% в доларах і євро, та на 2% — в гривні.

Вітчизняні банки віднедавна пішли на дуже непопулярні заходи — змінюють умови кредитування (ясна річ, у бік подорожчання) після підписання договорів. Подібних прикладів можна знайти чимало. Автори такої ініціативи — знову ж таки дрібні й середні банки, які нині опинились у найгіршій ситуації. «Найцікавіше, що банки мають право так робити, — каже Микола Івченко. — Подібні умови прописані в більшості договорів — у випадку погіршення ліквідності всередині країни».

Протидіяти цьому можна єдиним способом — хоч трудомістким, але ефективним. Тобто взяти кредит в іншому банку, розрахуватися із попереднім, і сплачувати стандартні відсотки. Щоправда, для цього доведеться оформляти весь пакет документів, витратити чимало часу, зусиль. То ж більшість клієнтів у відповідь на такі новації тільки зітхають і платять більше. Сподіваючись, що завжди так не буде, і вже невдовзі кредити подешевшають до звичного нам рівня.

«Даремно сподіваєтеся! — майже одностайно відповідають на це експерти. — Найближчих рік — півтора повороту на краще не буде». Такі прогнози грунтуються на світовій кризі ліквідності (українська банківська система щороку все активніше інтегрується до світового фінансового простору) та політиці Нацбанку із стерилізації грошової маси. Таким радикальним методом наша держава воює з інфляцією. На думку аналітика Миколи Івченка, пожвавлення ринку кредитів можливе не раніше кінця 2009 року.

Прогнози експертів

Найімовірніше, буде так

Зростання вартості кредитів прямо або опосередковано впливає на різні галузі економіки. У тому числі й на іпотечний ринок. За останні півроку зростання вартості житлової нерухомості в місті Києві (окрім комерційної нерухомості, земельних ділянок тощо) становить 15% — приблизно на рівні інфляції. Квартири перестали дорожчати саме після обмеження кредитування — кількість тих, хто має змогу відважитися на таке придбання, різко зменшилася. Нині, згідно з нормами НБУ, купити квартиру в столиці може тільки людина з доходом 25 тисяч гривень. З іншого боку, безупинно дорожчають будматеріали, зростає заробітна плата фахівців та «тарифи» хабарів за виділення земельної ділянки. Між цими двома тенденціями і точитиметься боротьба. Найвірогідніший прогноз: квартири в 2008 році дорожчатимуть у межах інфляції, а з 2009 можливе падіння цін.

Очікуються зміни на валютному ринку. За неофіційною інформацією, Нацбанк готується розширити валютний коридор до 4,60—5,10. Гіпотетично його вартість до кінця року може коливатись у цих межах. Аналітиків, які вважають, що «зелений» коштуватиме 4,60 — меншість. За подорожчання долара — ряд суттєвих факторів. Скажімо, в кінці року на міжбанківський ринок виходитимуть фінансові установи, які погашатимуть свої валютні кредити. Насамперед це фінансові установи, які мають материнські компанії в Європі. Відтак на міжбанку виникне надлишок гривні і дефіцит долара. Радикальний прогноз — 5,30 і навіть 5,50. Реальний — 4,85–4,95. офіційний курс євро, враховуючи співвідношення «євро–долар», становитиме близько 7,2 гривні, а обмінний опускатиметься до 7,00.